У селі Ґут відбулося традиційне святкування Дня святої Трійці

27 травня 2026 р. 16:08

27 травня 2026 р. 16:08

Організовані цьогорічні Ґутівські Дні святої Трійці стали вже двадцять шостими. Захід, що пройшов 24 травня, став визначною подією не лише для села, а й для всієї Берегівщини. Традиційне свято заснувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) ще у 1991 році з метою збереження та передачі народних звичаїв П’ятидесятниці. Попри те, що протягом багатьох років захід часто доводилося проводити за складних обставин, Ґутівські Дні Трійці стали важливим символом єднання та спільного святкування.

Подія розпочалася з традиційного святкового богослужіння, під час якого присутні разом молилися за благословення та мир. Надалі культурна програма продовжилася на території Ґутівської гімназії. Окрім постійної фотовиставки закладу, відвідувачі мали змогу оглянути чудові картини берегівського художника Золтана Ґоґоли, а також світлини Йожефа Шіна, які відображають історію села та літопис Днів святої Трійці.

Урочисте відкриття заходу відбулося на шкільному подвір’ї. У святкових промовах наголошували на важливості віри, збереженні ідентичності та єдності. Заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник Берегівського районного осередку організації та ідейний натхненник свята Йожеф Шін під час виступу нагадав: «Зішестя Святого Духа поклало край проблемам із мовою та розумінням і дало надію зневіреним».

У своїй промові він також згадав про нинішні складні реалії: «На питання, чи варто організовувати такі заходи під час війни, відповідь для мене однозначна: так! Люди хочуть жити не в страху, а у свободі та радості. Громада повинна жити, зустрічатися та сподіватися». Як дороговказ Йожеф Шін зазначив: «Традиції слід не зберігати […]. Традиціями слід жити!».

Присутніх також привітав консул Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар.

У своєму виступі він наголосив, що хоча угорська громада Закарпаття кількісно зменшилася, вона залишається сильною духом і свідомістю. Дипломат передав вітання від нового уряду Угорщини та запевнив у його незмінній підтримці. Він також зазначив, що в Києві вже розпочалися консультації на експертному рівні щодо прав меншин та покращення відносин між двома країнами, що повністю відповідає інтересам закарпатської громади. Насамкінець консул подякував Товариству угорської культури Закарпаття за збереження традиції проведення Ґутівських Днів святої Трійці, попри надзвичайні труднощі.

Заступник голови Берегівської територіальної громади Іштван Вінце відзначив загальновідому гостинність ґутян, а також нагадав, що П’ятидесятниця – це свято відродження церкви. Він побажав, щоб цей захід приніс сили, здоров’я та оновлення кожній родині.

Під час відкриття також пролунали тематичні пісні у виконанні Оршолі та Брігіти Деяк. Після завершення офіційних промов головну роль перебрала на себе молодь. Першими виступили учні гімназії, які відтворили давній народний звичай вибору короля та королеви на П’ятидесятницю.

Відтак перед гостями виступив Берегівський ансамбль народного танцю «Резеда». Керівниця колективу Еніке Вараді Орос зазначила, що вони беруть участь у заході вперше, і для них це особливий досвід — відчути давні традиції разом із дітьми. Вона наголосила, що через нинішню ситуацію можливостей для виступів поменшало, тому ансамбль завжди радий нагоді популяризувати угорське народне мистецтво, а вихованці — продемонструвати свої вміння.

Окрім культурної програми, важливу роль відігравали спорт і гастрономія. Охочі могли позмагатися у метанні каменя й колоди та перетягуванні канату, а головною родзинкою став турнір із мініфутболу. Організатори подбали і про кулінарні враження: гості мали змогу скуштувати місцевий бограч-гуляш, а також інші різноманітні страви та напої.

Цілоденне свято досягло своєї кульмінації ближче до вечора, коли відбувся конкурс краси, урочисте оголошення результатів змагань та вручення призів переможцям.

26-ті Ґутівські Дні святої Трійці подарували місцевим жителям чудову можливість відкласти повсякденні турботи, разом відродити власні традиції та зміцнити громаду днем, сповненим гарного настрою.

Вікторія Кун/Kun Viktória/ Kárpátalja hetilap

Закарпатські