У Великоберезькому реформатському ліцеї пролунав останній дзвоник

02 червня 2026 р. 13:09

02 червня 2026 р. 13:09

30 травня у Великоберезькому реформатському ліцеї відбулося свято останнього дзвоника, під час якого зі школою попрощалися 17 випускників. Захід традиційно провели у місцевій реформатській церкві.

На початку урочистостей духівник ліцею Ласло Товт виголосив проповідь на основі Книги пророка Ісаї (55:6): «Шукайте Господа, поки можна знайти Його, кличте Його, поки Він близько!»

У своєму слові він згадав і девіз, який обрали самі випускники з Книги приповістей (18:10): «Ім’я Господнє – міцна вежа, праведний до неї втікає і знайде безпеку». Священнослужитель наголосив, що найбільша вдячність людини Богові полягає в умінні дослухатися до Його слова. Він закликав випускників черпати силу та орієнтири з цього послання на подальших життєвих етапах, підкресливши, що перед людиною завжди стоїть вибір: покластися на Бога чи шукати безпеки в чомусь іншому. За його словами, Господь має рішення для будь-якої ситуації, тому до Нього можна звернутися за допомогою та порадою повсякчас.

З вітальним словом до випускників звернувся і консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин, який назвав цей день завершенням одного життєвого етапу та початком нового. Дипломат зазначив, що Великоберезький реформатський ліцей дає вихованцям не лише знання, а й духовні та суспільні цінності, які супроводжуватимуть їх протягом усього життя. Звертаючись до молоді, він наголосив: «Вам довелося пережити важкі часи, але ви все ж довели свою витримку, наполегливість і старанність. Це особливо важливо тут, на Закарпатті, де майбутнє угорської громади залежить саме від молоді. Я вірю, що куди б вас не закинуло життя, ви завжди з гордістю згадуватимете свою школу».

Головний куратор Берегівського округу Закарпатської реформатської церкви Іштван Гаднадь у своєму виступі проілюстрував різницю між знаннями, інтелектом та мудрістю. Він пояснив, що знання – це обсяг інформації, інтелект – здатність її обробляти та використовувати логіку, тоді як мудрість проявляється у правильному й люблячому застосуванні вивченого. «Отже, те, що хтось багато знає, ще не робить його мудрим, а ви точно знаєте, звідки походить ця мудрість», – зазначив Іштван Гаднадь. Він завершив свої роздуми віршем із Книги приповістей: «Страх Господній – початок мудрості» (Приповісті 9:10).

Після привітань із випускниками попрощалися десятикласники. Потім, за традицією, одинадцятикласники отримали символічні торбини на майбутній шлях, зелену стрічку як символ надії та червону – як символ зрілості, а також востаннє прослухали перекличку й напутнє слово.

Відбулася і передача шкільної естафети. Від імені випускників Алекса Ізабелла Біров та Тібор Цибла передали її десятикласникам Едіні Шторм і Кріштофу Секею. Цей момент традиційно символізує те, що в наступному навчальному році саме вони будуть відповідальними за те, щоб подавати приклад усій шкільній громаді.

Після цього відбувся прощальний виступ випускників із поезією, музикою та співом, у якому вони висловили щирі думки про свою віру в Бога, вдячність Господу й людям, яких Він послав у їхнє життя, а також сподівання на здійснення майбутніх цілей. Молоді люди зворушливо згадували роки, проведені в закладі, дякували батькам, учителям та всім, хто був поруч із ними під час навчання. У програмі також були тематичні виступи про любов до рідного краю, дружбу та родину.

Директорка з питань освіти Великоберезького реформатського ліцею Вікторія Іоніка-Антал попрощалася з випускниками з промовою, яка містила особисту ноту. Вона зазначила, що це прощання для неї є водночас і смутком, і радістю: важко розлучатися з громадою, яка протягом багатьох років формувалася тісним зв’язком, але водночас радісно від того, що випускники готові реалізовувати свої мрії та цілі. Вона закликала їх і надалі триматися Бога у своєму житті й оточувати себе людьми, які будуть їх підтримувати та зміцнювати. Для напутнього слова директорка обрала вірші з Псалма 25: «Дай мені пізнати дороги Твої, Господи, і стежок Твоїх навчи мене. Провадь мене вірно і навчи мене, бо Ти Бог спасіння мого, на Тебе я завжди надіятимуся».

Класний керівник випускників Міклош Жолдош у своєму виступі згадав пам’ятні моменти років, проведених разом, та подякував учням за довіру й любов. Він закликав їх і надалі черпати сили з позитивних вражень, пережитих разом, та йти своїм шляхом, зміцнюючись у вірі. «Світіться, сяйте, сійте насіння і ніколи не забувайте, що Бог – понад усе, Він тримає все у Своїх руках, і нічого не відбувається поза Його волею», – наголосив він. Свої роздуми педагог завершив словами з Євангелія від Матвія: «Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли вашого Небесного Отця».

Від імені батьків Еріка Молнар подякувала вчителям, вихователям та всім співробітникам навчального закладу за віддану працю. У своїй промові вона підкреслила, що час, проведений у ліцеї, збагатив дітей не лише знаннями, а й духовними цінностями. Для напутнього слова вона обрала вірш із Книги Буття (28:15): «Бо Я з тобою, і буду берегти тебе скрізь, куди ти підеш, і поверну тебе до цієї землі. Я не залишу тебе, аж поки не виконаю того, що Я обіцяв тобі».

На завершення Ласло Товт подякував випускникам за щирість. Він зазначив, що для навчального закладу дуже важливо, що учні згадують роки навчання з любов’ю та вдячністю. Ці думки, за його словами, є найкращим підтвердженням і заохоченням для вчителів продовжувати своє служіння в стінах школи з такою ж відданістю.

lexi/ Kárpátalja hetilap Фото: Томаш Берецьки

Закарпатські