Багатодітний батько із Мукачівщини «виховував» сина кулаками

02 липня 2026 р. 18:18

02 липня 2026 р. 18:18

Домашнє насильство – це не лише гучні кримінальні справи, що сколихують країну. Часто воно ховається за зачиненими дверима сільських будинків, у звичайних родинах, де ззовні все виглядає «як у людей». І найболючіше, коли жертвами стають діти. Ті, хто не може себе захистити, не має достатнього голосу, щоб розповісти про пережите, і змушений довіряти тим, хто повинен оберігати.

На Закарпатті такі випадки, на жаль, не поодинокі. Дуже рідко, але часом самі ж діти звертаються до правоохоронців за захистом, бо не витримують дій батьків, які переступили межу, не витримали емоцій, піддалися гніву або ж звикли до силового «виховання». Формально – це легкі тілесні ушкодження. Фактично – це травма, що може залишитися з дитиною на все життя. Про деталі однієї з таких історій – у матеріалі « Карпатського об’єктива ».

Ранкова сварка, що закінчилася судом

Фігурантом справи став уродженець села Бабичі Мукачівського району – одружений чоловік, батько чотирьох дітей, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований. Згідно з матеріалами справи, 27 листопада 2025 року близько 7:20 ранку в будинку за місцем проживання між ним та його малолітнім сином виникла сварка.

Яке наголошується у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «під час конфлікту батько, перебуваючи навпроти дитини, вдарив хлопчика долонею лівої руки в праву частину обличчя». Від удару дитина впала на ліжко. Проте на цьому агресія не припинилася: чоловік підійшов ближче і завдав ще одного удару. Цього разу в область лівого вуха. За висновками судово-медичної експертизи, у хлопчика зафіксовано синці в ділянці нижньої щелепи справа, правої щоки, завушній області зліва та в лівій орбітальній зоні.

Експерти дійшли висновку, що тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів за ударним механізмом і ними могли бути руки іншої особи. Важливо й те, що характер травм не є типовим для падіння з висоти власного зросту. За ступенем тяжкості ушкодження віднесено до легких – таких, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи стійкої втрати працездатності. Однак встановлено, що дитині було завдано не менше чотирьох ударів.

У судовому засіданні закарпатець повністю визнав свою провину. Він підтвердив, що того ранку справді кілька разів ударив сина по обличчю. Чоловік заявив про щире каяття та попросив суд не призначати суворого покарання.

Цей випадок кваліфіковано за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, тобто умисне легке тілесне ушкодження. Окремо зазначено, що на дитину поширюється дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Покарання і питання, що залишаються

Суд, врахувавши, що чоловік раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має сталі соціальні зв’язки та дохід, дійшов висновку, що мета покарання може бути досягнута без ізоляції від суспільства. Вироком його визнано винуватим і призначено штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 91-1 Кримінального кодексу України, до чоловіка застосовано обмежувальний захід. Його направлено на проходження програми для кривдників строком на один місяць.

З юридичної точки зору – справа завершена. Винного встановлено, покарання призначено, додатковий захід впливу визначено. Проте з людської – залишається чимало запитань.

Чи здатен штраф у 850 гривень змінити поведінку батька? Чи стане місячна програма для кривдників достатнім запобіжником від повторення насильства? І найголовніше – що відчуває дитина, яка зазнала ударів від власного тата?

Психологи постійно наголошують: фізичне покарання – це не метод виховання, а форма насильства. Навіть якщо воно не спричинило серйозних тілесних ушкоджень, все одно формує страх, недовіру, внутрішню тривогу. Дитина може замкнутися в собі, втратити відчуття безпеки, що є базовою потребою для нормального розвитку.

Закарпаття – край із міцними родинними традиціями. Проте інколи за гучними гаслами «так виховували і нас» ховається виправдання агресії. Сучасне законодавство чітко визначає: жодні виховні мотиви не можуть бути підставою для побиття.

Марина АЛДОН

Закарпатські