Тиха шана героям: на Закарпатті вшанували 321-шу річницю першої переможної битви визвольної війни Ференца Ракоці II

20 липня 2026 р. 11:20

20 липня 2026 р. 11:20

Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) традиційно вшанувало пам’ять учасників першої переможної битви визвольної війни угорського народу під проводом Ференца Ракоці II. Урочистості, присвячені 321-й річниці історичної події, відбулися у селищі Вилок на Виноградівщині біля пам’ятника з турулом – символом свободи й боротьби за незалежність.

Саме тут, поблизу Вилока, 14 липня 1703 року куруцькі загони, до складу яких входили угорці та русини, здобули свою першу перемогу над військами Габсбургів. Ця битва стала початком масштабної визвольної війни, що тривала до 1711 року й назавжди увійшла до історії як символ прагнення угорського народу до свободи.

Щороку, починаючи з 1989 року, відколи було урочисто відновлено пам’ятник із зображенням міфічного птаха турула, представники угорських громадських організацій Закарпаття збираються тут, аби віддати шану героям минулого. Цьогоріч, як і в попередні роки через війну, пам’ятний захід пройшов у стриманому форматі. Не було традиційної кінної процесії, молоді в історичних костюмах, багатолюдної ходи та масових святкувань. Натомість відбулося тихе покладання вінків, яке стало символом глибокої поваги до історії та пам’яті предків.

Урочистості розпочалися в центрі Вилока біля колишнього соляного складу, де учасники поклали вінки до меморіальної дошки куруцькому ватажку повстання Томашу Есе. Атмосферу історичної пам’яті доповнили куруцькі мелодії у виконанні викладача музики Імре Голожаї, який грав на традиційному угорському духовому інструменті – тараґоті.

Згодом учасники вирушили до пам’ятника турулу на околиці селища. Тут фольклорні колективи «Селрожа» та «Дьондьвіраг» Будинку культури і бібліотеки села Бене представили літературно-музичну композицію. Пролунали куруцькі пісні, музичні молитви, а також поезії Яноша Араня та Міклоша Раднотія.

До присутніх звернувся заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Шін. Він нагадав, що цього року угорський народ відзначає 350-річчя від дня народження князя Ференца Ракоці II, одного з найвизначніших діячів національної історії.

У своєму виступі він окреслив історичні обставини початку визвольної війни після вигнання Османської імперії, коли Угорщина й Трансильванія опинилися під владою Габсбургів. Саме тоді Ракоці очолив боротьбу за незалежність країни, відновлення станових прав, свободи віросповідання та суспільної справедливості.

«Хоча визвольна війна завершилася поразкою, постать Ракоці стала символом прагнення до свободи, відданості Батьківщині та національної єдності. Саме ці цінності й сьогодні допомагають закарпатським угорцям вистояти у непрості часи та з вірою дивитися у майбутнє», – наголосив Й. Шін.

Того ж дня пам’ятні заходи відбулися і у Верхньотисянському краї – біля джерела Бовцар. «Бовцар» – це історична криниця, яка розташована на схилах Бовцарського хребта. Згідно з легендою, місцеві жителі сховали від німців князя Ракоці, котрий на знак вдячності допоміг їм викопати й облагородити криницю. Місцеві називають населений пункт Бовцар, тобто «Тут побував цар, князь». Активісти КМКС і тут поклали квіти до пам’ятного знака Ференцу Ракоці II.

Пам’ятні заходи у Вилоку та біля джерела Бовцар ще раз засвідчили, що ідеали визвольної війни князя Ракоці не втратили своєї актуальності. Прагнення до свободи, вірність рідній землі, єдність громади та відповідальність за майбутнє залишаються тими моральними орієнтирами, які допомагають закарпатським угорцям зберігати свою ідентичність і з надією дивитися вперед навіть у найскладніші часи.

Наталія ВАРОДІ

Закарпатські