Феномен із Закарпаття: історія Івана Фірцака-Кротона, який дивував усю Європу

30 липня 2026 р. 18:47

30 липня 2026 р. 18:47

Історія знає чимало атлетів, чия сила здавалася сучасникам чимось із галузі фантастики. Проте доля закарпатського богатиря Івана Фірцака, відомого під цирковим псевдонімом Кротон, навіть на цьому тлі виглядає абсолютно унікальною.

Простий хлопець, який народився наприкінці XIX століття у селі Білки в комітаті Береґ Угорського королівства (Австро-Угорщина), пройшов шлях від робітника та вантажника до легенди світових циркових арен, ставши уособленням неприборканої фізичної могутності та непохитного духу.

Від підданця Угорського королівства до чемпіона Республіки

Іван Фірцак народився 28 липня 1899 року в селянській родині на теренах тодішньої Транслейтанії — Угорського королівства у складі Австро-Угорської імперії. З юних років юнак вражав земляків неабиякою фізичною силою. Поголос про хлопця, який міг самотужки зорати поле замість вола чи винести поранену телицю з хащі на власних плечах, швидко поширився комітатом.

У 1919 році, коли політична карта Центральної Європи перемальовувалася після Першої світової війни, 20-річний юнак вирушає на заробітки до Праги. Працюючи вантажником, Фірцак легко відробляв денну норму лише за кілька годин. Саме у чеській столиці його феноменальні здібності помітив професійний тренер Ондржей Нейман. Регулярні тренування швидко принесли результати: вже у 1922 році на чемпіонаті Чехословаччини з важкої атлетики Іван здобув золоту медаль, піднявши вагу 150 кг, а згодом став чемпіоном із рукопашного бою та здобув десятки перемог у гирьовому спорті.

Тріумф на аренах Європи та визнання королеви

Залишивши аматорський спорт, Іван Сила приєднався до славнозвісного празького «Герцферт-цирку». На аренах 64 країн світу — від Королівства Угорщина, Румунії та Греції до Франції, Данії, Велика Британії, США й Канади — атлет демонстрував трюки, які заворожували європейську та світову публіку:

• Згинав цвяхи пальцями , виплітаючи з них химерні фігури та даруючи їх захопленим глядачам;

• Лежав на товченому склі , тримаючи на грудях півтонні тягарі;

• Рвав залізні ланцюги та зубами тягнув вантажні автомобілі;

• В Іспанії на кориді голіруч здолав розлюченого бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.

Згинав цвяхи пальцями , виплітаючи з них химерні фігури та даруючи їх захопленим глядачам;

Лежав на товченому склі , тримаючи на грудях півтонні тягарі;

Рвав залізні ланцюги та зубами тягнув вантажні автомобілі;

В Іспанії на кориді голіруч здолав розлюченого бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.

За фантастичні силові номери світова спільнота нарекла Фірцака ім’ям античного героя — Кротон.

Особливою сторінкою в його біографії стали гастролі у Великій Британії. У Блекпулі на прохання британської королеви Фірцак вийшов на ринг проти суперважковаговика, чемпіона світу з боксу Джона Джебсона. Поєдинок завершився поразкою англійця — нищівний удар закарпатського велетня був такої сили, що проламав суперникові грудну клітку та розірвав боксерську рукавичку. За майстерність і мужність королева Англії особисто нагородила атлета чемпіонським поясом, шоломом і манжетами, прикрашеними діамантами.

Драма повернення та протистояння з окупаційною владою

Попри світову славу, багатство та пропозиції залишитися за кордоном, Кротон завжди тужив за рідним Закарпаттям. Достроково розірвавши 10-річний контракт із цирком і виплативши гігантську компенсацію, наприкінці 1930-х років він повернувся до рідного села Білки.

Його подальше життя стало випробуванням на міцність. У березні 1939 року, коли Закарпаття опинилося під окупацією Угорщини, місцева угорська влада спробувала конфіскувати у Фірцака його розкішний автомобіль «Форд» (подарунок від компанії Ford у США). У відповідь на це Кротон власноруч потрощив машини молотом, відмовившись віддавати її окупантам. За це угорська поліція заарештувала атлета, піддавши його жорстокому побиттю та ув’язненню.

Після встановлення радянської влади НКВД конфіскувало у Кротона всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина: 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у належності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже 8 відсидів. Він був великою надією для свого батька, уславленого атлета, адже завжди виступав із ним у парі й був чемпіоном УРСР з боксу в перші повоєнні роки.

Іван Фірцак є одним із зачинателів важкої атлетики на Закарпатті. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці.

Однією з причин смерті Івана Фірцака стала імплантована платинова пластина, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для її планової заміни, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета з Іршави, не зміг нічого вдіяти.

Помер Іван Фірцак 10 листопада  1970 року в рідному селі Білки. Похорон атлета був багатолюдний — попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів. Поховано Кротона на цвинтарі в присілку Телятинець.

Незважаючи на тиск двох окупаційних режимів, забуття з боку офіційної радянської системи та важку травму голови, яка потребувала планової операції за кордоном (що було неможливо в умовах СРСР), Іван Фірцак до останніх днів залишався відданим спорту. Він започаткував важкоатлетичну школу на Закарпатті та виховав не одне покоління чемпіонів.

Сьогодні ім’я Івана Фірцака-Кротона повернулося з забуття, ставши символом незламності, грандіозної сили та відданості рідній землі. Його історія надихає книжки, документальні стрічки та художні фільми, нагадуючи всьому світові про видатного богатиря, який свого часу змусив аплодувати собі весь світ.

Чи знають про Кротона в Угорщині?

На жаль, ширшому угорському загалу ім’я Івана Фірцака-Кротона майже невідоме, хоча він і народився по суті в Угорському королівстві. На це є кілька причин — як історичних, так і соціокультурних. По-перше, хоча Фірцак і народився в Австро-Угорщині, але його спортивне становлення та перша хвиля слави відбулися вже в Чехословаччині (куди Закарпаття увійшло як Подкарпатська Русь у 1919 році) та на міжнародних аренах Франції, Великої Британії та США. У чеському спортивному контексті 1920-х років його знали чудово (як чемпіона Чехословаччини), а от для післявоєнної Угорщини він не став «своїм» національним героєм.

По-друге, він мав складні стосунки з угорською владою у 1939–1944 роках, про що ми вже писали.  У радянський період ім’я Кротона тривалий час замовчувалося (зокрема через засудження його сина за сфабрикованою справою про належність до ОУН). Поки в СРСР про нього не говорили, у сусідній Угорщині його біографія також випала з культурного поля.

Проте в Угорщині про нього знають краєзнавці та історики циркового мистецтва, фахівці з історії Закарпаття та спортивні архівісти згадують Фірцака як видатного атлета у контексті історії регіону міжвоєнного періоду. А серед угорськомовного населення самого Закарпаття Кротон залишається такою ж місцевою легендою, як і серед українців.

Цікаві факти

• В Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.
• Міг зрушити з місця дерев’яну хату.
• Дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.
• Підлітком Кротон проявив співчуття до корови і, впрягшись до плуга сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, Іван приніс її додому на плечах.
• Здійснив втечу із в’язниці, розігнувши ґрати.
• Виграв бій із японським борцем Токедзо, який був на 20 кг важчим за Фірцака.
• Хоча був атлетом, відомим на увесь світ, не емігрував за кордон, а лишився разом із дружиною та дітьми в рідному селі під радянськими порядками.?

Вшанування пам’яті

Мініскульптура «Вузол Кротона», встановлена на честь Івана Фірцака на Київський набережній в Ужгороді.

У будинку в селі Білки, де жив спортсмен, діє музей Фірцака-Кротона, а на Будинку культури встановлено пам’ятний бронзовий барельєф атлета.

26 липня 2009 до 110-річчя від дня народження Івана Фірцака в центрі с. Білки йому відкрили пам’ятник. Монумент виконав скульптор Микола Глеба із суцільної гранітної брили вагою 7,5 т. Позував для пам’ятника Василь Вірастюк.

Вузол Кротона — перила зв’язані у вузол. Це — «вузлик на пам’ять», який буде присвячений силачу Кротону. У 2014 році, він приурочений до виходу однойменного українського фільму про силача. Вузлик Кротона знайдете за адресою: набережна Київська, 12 (неподалік Швейка).

У серпні 2012 на Київській кіностудії імені Олександра Довженка розпочались зйомки фільму «Іван Сила» про Фірцака-Кротона за дитячою повістю «Неймовірні пригоди Івана Сили» Олександра Гавроша. Режисер фільму — Віктор Андрієнко. Головну роль зіграв цирковий атлет Дмитро Халаджі. Бюджет фільму становить16 мільйонів гривень. Фільм «Іван Сила» з’явився у прокаті 19 вересня 2013.

2016 року Закарпатська філія НТКУ «Тиса-1» відзняла документальний фільм «У пошуках Івана Сили» за однойменною книжкою Олександра Гавроша. Режисер та ведучий фільму — Максим Мельник.

Вулиця Івана Фірцака у місті Ужгород.

Вулиця Івана Кротона-Фірцака у Мукачевому.

23 березня 2023 року Київська міська рада перейменувала вулицю Москвіна на вулицю Івана Фірцака.

19 квітня 2023 року у місті Краматорськ вулицю Чкалова перейменували на вулицю Івана Сили.

Закарпатські