Закарпатці здійснили прощу до єдиного в Україні храму-пантеону пам’яті полеглих воїнів

08 серпня 2026 р. 12:18

08 серпня 2026 р. 12:18

25 липня понад 60 представників родин полеглих героїв із Закарпаття за участі військовослужбовців групи цивільно-військового співробітництва Закарпатської ОТЦК та СП взяли участь в 11-й Всеукраїнській прощі вшанування пам’яті полеглих захисників України у селі Лішня Кременецького району на Тернопільщині. Тут розташована унікальна церква-пантеон святої Анни, присвячена пам’яті полеглих захисників.

Щороку сюди з’їжджаються з усіх куточків України ті, хто втратив на війні своїх близьких. У храмі-пантеоні містяться прапори військових частин, меморіальні плити з іменами полеглих захисників. В урочистому богослужінні взяли участь десятки священників Православної Церкви України на чолі з митрополитом Іоаном. До прочан звернулася і заступник керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
З кожним роком на прощу з’їжджаються дедалі більше паломників. Із Закарпаття вперше приїхало два автобуси, виділені Закарпатським ОТЦК та СП та Закарпатською обласною військовою адміністрацією. Був із прочанами цього разу і священник – отець Іван Кенез із мукачівської парафії ПЦУ.
Організатор закарпатських паломників Михайло Гопонько, голова громадської організації «Єдина родина Закарпаття» і батько полеглого воїна, розповідає, що почав їздити до храму-пантеону в селі Лішня з 2018 року. Це вже його 19 подорож. Тут висічені імена всіх закарпатських воїнів, які полягли до 2018 року. Щороку на кам’яних плитах додаються нові прізвища.
Меморіал на Кременеччині набув значення загальноукраїнського відпустового місця із вшанування пам’яті Захисників. З кожним роком він розростається, нещодавно з’явилася і Хресна дорога. Під час прощі тут можна зустріти батьків, дружин, дітей, побратимів полеглих із Сум і Миколаєва, Ужгорода і Чернівців, Києва і Одеси. Цього року у Лішні молилися десять тисяч прочан.
Еріка Синько, мати полеглого героя Віктора Синька, каже, що вже вчетверте бере участь у прощі, бо тут відчувається атмосфера єднання, вшанування пам’яті, величі: «Тут відчуваєш не тільки скорботу, але й гордість та радість від спілкування. Після відвідання церкви-пантеону стає легше на душі. Наче отримуєш нове дихання. Коли вперше тут побувала, то відчувала себе, мовби побачила сина»,
Ужгородка Наталія Донець втратила на війні сина, брата і племінника. Розповідає, що бере участь у прощі заради пам’яті про рідних, які віддали життя за нашу незалежність.
Вдруге приїхала на прощу і Марія Тегза, мати полеглого Героя України Анатолія Тегзи. У неї теж на війні загинув рідний брат і небіж.   Пані Марія розповідає, що після прощі відбувається перевантаження, настає певне полегшення, очищення від негативних думок. Минулого року не змогла поїхати, тож із нетерпінням чекала цьогорічної поїздки.   «Вона дуже потрібна» -- стверджує мати Героя.
Доречно би в дні паломництва організувати в місті Кременець, відомому культурному центрі північної Тернопільщини за 12 кілометрів від села Лішня, Всеукраїнський фестиваль фільмів та книжок, присвячених пам’яті полеглих героїв. Такого фесту поки що в Україні нема, а це би надало духовній події і культурного виміру.

Олександр Гаврош, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП

Закарпатські