У Малих Геївцях відбувся заключний концерт 7-го табору гри на гітарі, співу та поезії

13 серпня 2026 р. 15:54

13 серпня 2026 р. 15:54

3 серпня благодійний фонд Genius за підтримки уряду Угорщини, державного секретаріату з питань національної політики й компанії Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt. усьоме відкрив табір гри на гітарі, співу та поезії на базі Ліцею ім. Ференца Егрі в с. Малі Геївці на Ужгородщині.

– Мета табору – дати його учасникам можливість в ігровій та надихаючій формі зануритись у світ музики, поезії, сценічного мистецтва, одночасно збагачуючись цінним досвідом спілкування. Програму розвитку талантів ми оголошуємо насамперед для дітей 10–16 років, які цікавляться літературою, грою на гітарі та віршами, покладеними на музику. Цього року на програму зареєструвалося 40 осіб, 32 з них стали учасниками табору. Вони є учнями 12 навчальних закладів із 14 населених пунктів Закарпаття. Табір відбувся в с. Малі Геївці. Він пов’язаний із Меморіальним будинком Ласла Боді «Ціпо» (угор. Cipő), адже ми завжди прагнемо подавати дітям позитивні приклади, зокрема цього разу – покійного фронтмена відомого угорського рок-гурту Republic, – підкреслила директорка благодійного фонду Genius Наталія Вароді.

Керівниця табору, директорка ліцею Елеонора Богаті привітала учасників і висловила сподівання, що всі почуватимуться тут добре.

– Ми проводимо наш табір уже всьоме поспіль. Це комплексна робоча програма, яка поєднує музику, літературу та спів і завжди дарує учасникам незабутні враження, – наголосила вона.

Професійну роботу виконували п’ятеро педагогів: викладач гітари та співу, лауреат премії «Угорська спадщина» (угор. Magyar Örökség), хормейстер, композитор, виконавець поетичних пісень, засновник та ідейний натхненник закарпатського ансамблю Credo і фестивалю Credo Йожеф Івашкович, викладачка співу, гітари й цитри в Дитячій школі мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода», керівниця хору «Дьондькаларіс» Маріанна Дьоркене-Чакань, викладач гітари, педагог-організатор Великогеївської гімназії Крістіан Совло, викладачка з вивчення віршів і рукоділля, вчителька угорської мови та літератури ліцею с. Малі Геївці Нора Тарці, викладачка з вивчення віршів, учителька угорської мови та літератури ліцею с. Малі Геївці Еріка Яворскі, викладачка занять з рукоділля, педагог-організатор ліцею с. Малі Геївці Каталін Вагнер.

– Коли починаються заняття і нові діти бачать, як інші вливаються в процес та як швидко засвоюють інформацію, вони теж починають цікавитися і стають ще більш відкритими. З досвіду останніх років я бачу, що кількість тих, хто повертається, зростає дедалі більше. Нам цікаво, що вони приносять з минулорічних таборів і чи вдалося їм навчитися чогось нового. Є також переможці різних вокальних та музичних конкурсів, але для них цей репертуар теж завжди новий, і вони так само захоплено сприймають інформацію та виявляють зацікавленість, – зауважила Маріанна Дьоркене-Чакань.

Цього року з репертуару «Ціпо» було обрано три пісні: «Якби ти була тут зі мною» (Ha itt lennél velem), «Доброго ранку» (Jó reggelt kívánok) та «Блакитний готель» (A kék hotel), які серед дітей є менш відомими.

Крістіан Совло зазвичай працює з учнями початкового та середнього рівнів.

– Я ознайомлюю їх з основами, і ми разом працюємо над тим, щоб вони теж могли вийти на сцену разом зі старшими дітьми, аби продемонструвати свої вміння. Цього року ми також будемо пристосовуватися до їхнього рівня, адже прагнемо, щоб і вони відчули смак успіху, щоб на сцену змогли вийти навіть ті діти, які раніше взагалі не брали до рук музичний інструмент. На це відведено чотири дні. Одна з дівчаток привезла укулеле – струнний інструмент, фактично мініатюрну чотириструнну версію гітари, улюблений інструмент полінезійських островів, «гавайську гітару». Ми адаптуємо її до наших пісень, і це цікаво, коли ми й самі чогось навчаємося.

Діти вивчили три вірші поетеси із Закарпаття Борбали Салаї в музичному супроводі: «Дурник», «Я б зірвала зірки», «Як би було добре, як би було добре».

– Ми працюємо з віршами Борбали Салаї, адже тематика її творів дуже актуальна. Ці вірші діти знають ще з дошкільного віку, ми дуже часто до них повертаємося, бо вони легкі та грайливі. Готуємося також до ігор із командоутворення, щоб діти згуртувалися, – розповіла Нора Тарці.

Від Еріки Яворскі ми дізналися, що майже половина учасників табору – це постійні його відвідувачі.

– Ми помітили, що той, хто приїхав сюди хоч раз, потім завжди прагне повернутися. Це велика радість для нас. Ми приділяємо значну увагу груповим іграм, формуванню команди, вирішенню творчих завдань, іграм для знайомства. Доповнюємо заняття багатьма народними іграми, адже не всі приїжджають тому, що захоплюються поезією чи співами: більшість із учасників просто люблять гратися, це ж діти, – поділилася вона.

– Цього року на заняттях з рукоділля ми також відродили традиції угорської народної гастрономії та намагалися повторно використовувати наявні матеріали. Збирали кришечки від пляшок, з яких виготовляли квіти, робили також браслети з бісеру, а потім ляльку з ниток. Але через сильну спеку колеги порадили спочатку зробити віяло, – з усмішкою зазначила Каталін Вагнер.

Викладачам у таборі допомагали четверо студентів університету, які проходили тут педагогічну практику.

Учасники відвідали Меморіальний будинок «Ціпо», де на них чекали демонстрація музичних інструментів та творчі майстер-класи.

Із Сюрте до табору приїхала багаторазова лауреатка конкурсів талантів Ліліана Кіш, бо щороку їй хочеться навчитися чогось нового.

– Оскільки тут є початківці, я можу повторювати вже відомі мені речі. Цього року я не граю на гітарі, приїхала, щоб поспівати, мені подобаються також вірші. Беру участь уже третій рік поспіль, отримала багато захопливих вражень. Ми приїжджаємо з друзями, а тут знаходимо ще й нових і дуже добре проводимо час. Крім того, мене цікавлять майстер-класи з рукоділля, адже ми робимо багато речей, які нас захоплюють і якими потім можна милуватися вдома, – розповіла Ліліана.

Вероніка Варга з Паладь Комарівців брала участь у заході вчетверте. Коли вона приїхала вперше, то навіть не вміла тримати гітару.

– Я приїхала з друзями, бо хотіла подивитись, як тут, і дуже добре зробила, – наголосила дівчина. – Усім рекомендую. Удома я часто граю на гітарі: коли до мене приходять подруги, показую їм, що вмію. Вони дивуються й захоплюються. Я самостійно вдосконалюю свої навички, але майже всього, що вмію, навчилася саме тут. Тепер готуюся до вступу в університет, на факультет співу та музики.

Наприкінці тижня учасники табору дали заключний концерт, де продемонстрували все, чого навчилися протягом насиченого подіями та враженнями тижня. Діти з радістю виходили на сцену, а батьки та викладачі із задоволенням слухали їхні виступи.

Джерело: rv

Kárpátalja

Закарпатські