Свято нового хліба в Ужгороді

24 серпня 2026 р. 16:32

24 серпня 2026 р. 16:32

20 серпня відзначається одне із найдавніших угорських свят – День короля Святого Іштвана, день заснування угорської держави, ушанування прийняття християнства, а також свято нового хліба.

На знак єдності угорської громади Ужгорода цього року 20 серпня в реформатському костелі відбулось урочисте богослужіння та освячення нового хліба. Попри те, що на Закарпатті цей день не є вихідним, а спека знову повернулася, угорців обласного центру й сусідніх Тарнівців, які прийшли відзначити це свято, зібралося чимало. Були присутні навіть ті, хто кілька років тому виїхав за кордон, але все ж вважав за потрібне провести цей день у рідному місті.

– Для нас це свято дуже важливе, воно вчить цінностей, які передаються століттями, тисячоліттями, – сказав, відкриваючи урочисту подію, пастор Ужгородської й Тарнівської реформатських громад, заступник єпископа, головний секретар Закарпатського реформатського єпархіального округу Янош Гедер.

Церемонія розпочалася поклонінням Господу та хвалою зі старого угорського реформатського пісенника «Спочиваючи на серці Божому» (угор. Isten szívén megpihenve).

– Отче, Ти, що зберіг наш народ у бурях століть і сьогодні зібрав нас разом, утихомир у нас страх, невпевненість і тривогу за завтра, дозволь, щоб нинішнє зібрання стало не лише спогадом про минуле, а й життєдайною надією в сьогоденні та дороговказом у майбутнє, – молився пастор за сім’ї, роз’єднані війною, та настання миру. – Жителі Закарпаття вже століттями борються за виживання: імперії виникали і зникали, кордони перекроювалися, але ми й досі тут! Згадуючи заснування угорської держави святим Іштваном і «новий хліб», ми не задивляємося в минуле, а шукаємо фундамент для майбутнього. Збереження угорського народу й церкви залежить від Божої опіки та вірності християнській вірі, що й у скрутні часи підтримує націю.

Спільна молитва та урочисті роздуми про короля Іштвана, мудрого правителя та християнського святого, звернули увагу на єдність угорського народу та актуальну й донині спадщину короля Іштвана.

– Ми живемо не в безтурботному світі, позбавленому тягарів, але маємо за що триматися. Сьогодні, коли доля угорців Закарпаття здається непевною, ключ до виживання є тим самим, що й тисячу років тому, – повернення до витоків. Ми маємо жити не в страху, а на основі духовного покликання, – підкреслив Янош Гедер і, прагнучи таких же ясності зору й відданості, як у королів Іштвана та Яноша, помолився за громаду, за сім’ї, за весь угорський народ.

У другій частині зібрання присутні мали змогу послухати музичну програму «Тисячу років викарбують у камені…» у виконанні Маріанни Чакань Дьоркене та Йожефа Івашковича.

Прозвучали, зокрема, вірші в музичному оформленні Шандора Ременіка, Єви Боднар та Лайоша Повша, а також пісня, яку вони виконували минулого року в Будапешті з нагоди здобуття другого місця в конкурсі, оголошеному для авторів музичних адаптацій віршів.

Після зворушливого богослужіння пастор Янош Гедер благословив хліб, що є плодом людської праці й водночас видимим знаком присутності Бога та Його благодаті.

– Тут, в Ужгороді, на закарпатській землі, яка пережила чимало випробувань, ми також знаємо, що означає «хліб насущний». Знаємо, як це – коли майбутнє невизначене, коли труднощі затьмарюють повсякденне життя. Тому для нас свіжий хліб – це символ виживання та надії. Як Господь благословив пшеничне зерно в землі, щоб воно дало життя, так нехай Він благословить сьогодні й нашу громаду, – промовив священник, після чого Каталін Гедер роздала присутнім шматочки освяченого та розламаного святкового хліба.

Від імені Товариства угорської культури Закарпаття голова Ужгородського осередку організації Йосип Резеш, пастор Янош Гедер та пресвітер Йосип Івашкович поклали вінок до тисячолітнього пам’ятника перед храмом.

– Свято короля Святого Іштвана та заснування держави тут, в Ужгороді, для всіх нас є символом виживання та надії. З нагоди цьогорічного національного свята ми зібралися в ужгородському реформатському храмі на урочисте богослужіння та освячення нового хліба. Цю подію зробили ще більш піднесеною зворушливий музичний виступ Йожефа Івашковича та Маріанни Чакань Дьоркене. Після богослужіння ми разом поклали вінки до тисячолітнього пам’ятника перед церквою.

Я пам’ятаю часи, коли у дворі Ужгородського замку нас було так багато, що ми ледь вміщалися. Сьогодні, як сказав поет, хоча нас менше, але ми не зломлені й відсвяткували цей день ще з більшою близькістю та вірою.

Ми знаємо, що нині в Ужгороді ми, на жаль, присутні лише як охоронці вогню. Але наше завдання є найважливішим – зберегти вогонь під час бурі. Ми не дамо згаснути тисячолітньому променю і будемо з вірою берегти нашу спільноту на рідній землі, сподіваючись, що колись він знову спалахне великим полум’ям! – сказав Йосип Резеш і подякував пастору Яношу Гедеру за його служіння, а також усім, хто своєю присутністю зміцнив угорську громаду Ужгорода.

Джерело: rv

Kárpátalja

Закарпатські