Закарпаття робить ставку на культуру: головні рішення 24-ї сесії обласної ради Політика

11 вересня 2026 р. 09:26

11 вересня 2026 р. 09:26

У середу, 10 вересня, відбулося пленарне засідання 24-ї сесії Закарпатської облради. На початку роботи зареєструвалися 42 депутати, однак згодом до них приєдналося ще декілька колег.

На засіданні також були присутні дипломати, керівники правоохоронних органів, структурних підрозділів ОВА, представник омбудсмена та журналісти. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих внаслідок російсько-української війни та полеглих захисників України.

Хоча депутати розглянули питання з різних сфер життя області, помітну частину порядку денного присвятили культурі.

Військовим і волонтерам вручили обласні нагороди

Перед початком розгляду питань порядку денного закарпатцям і військовослужбовцям вручили спільні почесні відзнаки обласної ради та ОВА. Захисників нагородили нагрудними знаками «Честь і доблесть Закарпаття» – за особисту мужність, героїзм, вірність Військовій присязі та вагомі досягнення у захисті суверенітету й територіальної цілісності України. Волонтерку та громадську діячку Інну Мовпан відзначили нагрудним знаком «Сила Срібної землі». Нагороду їй присудили за особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, розвиток волонтерського руху та активну громадянську позицію. Ще шестеро жителів області отримали нагрудні знаки «За розвиток Закарпаття».

Закарпатський народний хор офіційно став Національним

Одним із головних культурних рішень сесії стало закріплення нового статусу Закарпатського народного хору. Депутати перейменували комунальний заклад культури «Заслужений академічний Закарпатський народний хор» на «Національний заслужений академічний Закарпатський народний хор» Закарпатської обласної ради. Вони також затвердили статут установи в новій редакції. Національний статус став визнанням багаторічної роботи колективу, його внеску у збереження музичних, пісенних і хореографічних традицій Закарпаття та представлення української культури в Україні й за кордоном.

Академія культури і мистецтв відзначатиме 80-річчя

Обласна рада ухвалила рішення про відзначення 80-річчя інституційної історії та освітньої традиції Академії культури і мистецтв. Ювілейні заходи триватимуть упродовж 2026–2027 навчального року під гаслом «80 років. Культура, що тримає».

Історія закладу бере початок у 1946 році, коли на Закарпатті створили технікум підготовки культосвітніх працівників. Навчальний процес у ньому фактично розпочався 5 квітня 1947 року.

Концепція ювілейного року передбачає збереження історичної пам’яті, вшанування викладачів і випускників різних поколінь, представлення сучасних здобутків Академії та обговорення перспектив її розвитку. Заплановано проведення науково-мистецького форуму, конференцій, круглих столів, відкритих лекцій і презентацій студентських досліджень. Академія також реалізовуватиме спільні проєкти з українськими та закордонними партнерами.

2027-й стане Роком художньої школи Закарпаття

Ще одним рішенням культурного блоку стало проголошення 2027 року в області Роком художньої школи Закарпаття. Саме у 2027 році виповниться сто років від часу заснування Адальбертом Ерделі та Йосипом Бокшаєм Публічної школи рисунку. Створення цього закладу в 1927 році вважають початком формування художньої школи Закарпаття.

Це мистецьке явище виникло на перетині західноєвропейських художніх традицій початку XX століття та самобутньої культури Карпат. Згодом закарпатська школа живопису стала важливою частиною українського і європейського мистецького простору. Проголошення тематичного року має привернути увагу до її історії, творчої спадщини засновників і доробку наступних поколінь митців.

Область долучилася до створення ЄОТС «Вігорлат»

Окреме стратегічне рішення стосувалося співпраці Закарпаття зі Словаччиною. Депутати затвердили Угоду та Статут про створення Європейського об’єднання територіального співробітництва «Вігорлат» з обмеженою відповідальністю. Документи підписали 6 липня 2026 року у словацькому Пряшеві. Очікується, що нове об’єднання допоможе прикордонним регіонам спільно залучати європейське фінансування та реалізовувати транскордонні проєкти.

Основними напрямами співпраці мають стати охорона довкілля і природних ресурсів, протидія кліматичним змінам, розвиток транспортного сполучення та прикордонної інфраструктури, модернізація пунктів пропуску, підтримка малого і середнього бізнесу, залучення інвестицій, а також створення туристичних маршрутів і збереження культурної спадщини.

У закладах професійної освіти створили наглядові ради

Депутати підтримали створення наглядових рад у восьми закладах професійної освіти області. Йдеться про коледжі та ліцеї в Мукачеві, Сваляві, Хусті, Берегові, Міжгір’ї, Перечині й Тячеві. Нові органи мають сприяти прозорішому управлінню закладами та залученню роботодавців і представників громадськості до їхнього розвитку.

У ході засідання обласна рада також погодила зміну меж міста Перечин.

Окрім того, депутати внесли зміни до обласного бюджету на 2026 рік, затвердивши перерозподіл коштів за період із 21 травня до 9 вересня. Обласна рада також затвердила нові регіональні програми та зміни до чинних програм, ухвалені розпорядженнями Закарпатської ОВА впродовж травня–серпня 2026 року.

Призначили керівників двох соціальних установ

Під час сесії депутати також прийняли кадрові рішення. Директором Мукачівського психоневрологічного інтернату призначили Тараса Іпполітова. Контракт із ним укладуть на один рік, починаючи з 12 жовтня 2026 року. А соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька» очолить Оксана Лукач. Вона працюватиме на посаді за трирічним контрактом із 13 жовтня 2026 року. Голові обласної ради доручили підписати з новопризначеними керівниками відповідні трудові контракти.

Завершили багаторічну «епопею» з директором аеропорту

Обласна рада виконала судове рішення щодо колишнього директора комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Ужгород» Олега Коцюби. Колишнього працівника контррозвідки СБУ та ексзаступника голови Закарпатської ОДА призначили керівником аеропорту у травні 2021 року. Приблизно через рік депутати достроково звільнили його, назвавши серед причин заборгованість із виплати зарплат працівникам та відсутність відповідей на звернення керівництва й депутатів облради.

Олег Коцюба оскаржив звільнення. У лютому 2023 року Закарпатський апеляційний суд задовольнив його позов, зобов’язавши обласну раду поновити посадовця та виплатити понад 770 тис грн за час вимушеного прогулу. Відповідний проєкт рішення неодноразово виносили на розгляд сесії, однак він не набирав достатньої кількості голосів.

Як пояснив голова обласної ради Роман Сарай, два судові рішення визначили, що Коцюбу необхідно поновити останнім днем дії контракту – 20 травня 2025 року. Він закликав депутатів нарешті завершити цю тривалу «епопею».

За рішення проголосували 46 із 50 депутатів, присутніх на той момент у залі. Коцюбу формально поновили на посаді станом на 20 травня 2025 року та одночасно застосували наслідки завершення контракту, визнавши його звільненим тією ж датою. За наявною інформацією, колишньому керівникові мають компенсувати близько 1,2 мільйона гривень. Рішення повинна врахувати ліквідаційна комісія комунального підприємства. Фактично допускати Олега Коцюбу до виконання обов’язків директора аеропорту не будуть.

Звернення до центральних органів влади

Окремим блоком депутати підтримали чотири звернення Закарпатської обласної ради: щодо законодавчого врегулювання використання в Україні електросамокатів та інших легких персональних електричних транспортних засобів; удосконалення механізму забезпечення житлом військовослужбовців і членів їхніх сімей; врегулювання порядку перетину державного кордону депутатами місцевих рад чоловічої статі, які досягли 60-річного віку; а також посилення правового захисту медичних працівників від нападів під час виконання службових обов’язків.

На завершення депутати ухвалили протокольне рішення. Після цього під звуки Державного гімну України 24-ту сесію Закарпатської обласної ради урочисто закрили.

Руслан ФАТУЛА

Закарпатські