Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом

15 вересня 2026 р. 18:45

15 вересня 2026 р. 18:45

На березі Малого Ужа, серед пожовклої від часу штукатурки та кам’яного муру, стоїть скромна чорна гранітна табличка. Небагато перехожих зупиняються, щоб прочитати вибитий на ній текст, — а даремно: ця пам’ятка розповідає історію одного з найдавніших монументів Ужгорода, чия доля виявилася напрочуд бурхливою — з переносами, зруйнуваннями, забуттям і, зрештою, відродженням.

Хто такий Ян Непомуцький

Ян Непомуцький народився в чеському містечку Непомук приблизно 1340 року. Він був каноніком у Празі та особистим сповідником Софії Баварської — дружини чеського короля Вацлава IV. Коли король зажадав від нього розкрити таємницю сповіді дружини, священник відмовився — і за це поплатився життям: за наказом розлюченого монарха його після тортур скинули з Карлового мосту в річку Влтаву.

У 1729 році папа Бенедикт XIII зарахував празького каноніка до лику святих, а днем його пам’яті призначив 16 травня. Із часом Ян Непомуцький став одним із найшанованіших святих Центральної Європи — його вважають покровителем сповідників, а також річок, мостів, рибалок і мельників, адже прийняв смерть у воді. Саме тому його скульптури традиційно встановлювали на мостах і берегах річок — так само сталося і в Ужгороді.

Переїзди, руйнування і забуття

Спокійного життя пам’ятнику випало небагато. Навесні 1909 року, коли підприємець Адольф Аккерман розпочав будівництво готелю-ресторану «Берчені», крамниці пекарів прибрали, а разом із ними довелося перенести й монумент — ближче до мосту.

Але справжні випробування чекали попереду: навесні 1925 року, під час вибухових робіт при спорудженні нового мосту через Малий Уж, каплицю Яна Непомуцького пошкодило. Для скульптури збудували нову капличку на горі Кальварія, проте вже за рік, у 1926-му, статую знову пошкодили, і довелося виготовляти нову.

Та за радянської влади церкву в Радванці закрили через вибухові роботи в сусідньому кар’єрі — а фігуру Яна Непомуцького скинули з постаменту і понівечили. На довгі десятиліття пам’ять про перший пам’ятник Ужгорода фактично стерлася.

Роботу над скульптурою доручили відомому закарпатському скульптору Михайлу Колодку — авторові численних міні-пам’ятників Ужгорода. Оскільки старий монумент відновленню не підлягав, було вирішено створити нову композицію, орієнтуючись на історичні фотографії та подібні пам’ятники Яну Непомуцькому в Європі, зокрема схожий монумент, знайдений в Будапешті.

Перш ніж братися за роботу, автори проєкту заручилися підтримкою церкви — богословську експертизу майбутньої скульптури провели священники, які перевірили коректність зображення жестів і атрибутів святого.

Місце, символ, спадщина

Сьогодні відроджений пам’ятник Яну Непомуцькому знову є частиною міського ландшафту Ужгорода, повернувшись до нього приблизно через 250 років після появи першої статуї. Меморіальна табличка на його постаменті — та, що можна побачити на світлині, — коротко переказує цю історію перехожим: про народження святого в Чехії, мучеництво за таємницю сповіді, канонізацію 1729 року та встановлення першого ужгородського монумента 1781 року на березі Малого Ужа.

Історики небезпідставно вважають цей пам’ятник своєрідним символом-покровителем Ужгорода — адже саме він, а не якийсь інший монумент, першим прикрасив вулиці міста просто неба. У долі цієї скромної скульптури — переїзди, руйнування, забуття і відродження — ніби віддзеркалилася історія самого Ужгорода, який пережив зміну щонайменше чотирьох державних устроїв, але зберіг пам’ять про своїх покровителів.

sacura.news

Закарпатські