«Кульок із продуктами замість сина»: на Тячівщині чиновники та ТЦК відвідали матір зниклого безвісти бійця «Скелі»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

25 вересня 2026 р. 09:12

25 вересня 2026 р. 09:12

У селі Терново на Тячівщині представники відділення цивільно-військового співробітництва Тячівського РТЦК та СП разом із посадовцями Нересницької сільської ради відвідали Гафію Палагусинець. Жінка чекає з фронту свого сина — 44-річного солдата 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Юрія Палагусинця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Офіційно захід подають як «підтримку та консультацію щодо прав і пільг». Проте оприлюднені світлини викликають болючі та неоднозначні емоції. На фото — змучена горем мати, яка витирає сльози Хусткою, та поважна делегація посадовців на порозі її хати. Поряд із жінкою стоїть звичайний жовтий пластиковий пакет із «підтримкою».

Що відомо про зниклого Героя та візит

Воїн: Юрій Палагусинець (29.11.1979 р. н.) мужньо боронив Україну в лавах елітного штурмового полку «Скеля» на найгарячішому Донецькому напрямку, де й зник безвісти.

«Формальна підтримка»: До матері завітали представники ТЦК, очільниця Центру соцслужб Нересницької сільради Лариса Шабурова та фахівець Людмила Дикун.

Болюча реальність: Поки рідні живуть у невимовній невідомості та розпачі, уся державна увага та «підтримка» на місцях часто зводиться до чергових розмов, інструкцій та банального кулька під дверима.

Мати продовжує вірити й чекати на повернення сина. Проте суспільство все гостріше ставить питання: чи саме на таку «допомогу» від місцевої влади та служб заслуговують батьки, чиї діти віддали найдорожче на війні?