Яка ціна миру

10 жовтня 2026 р. 12:07

10 жовтня 2026 р. 12:07

Світ обговорює свої проблеми. Зараження чумою в росії. Молодіжні погроми у Франції. Обстріли торгових суден у Болгарії. Повені в Іспанії. Наша війна вже стає нецікавою для міжнародної преси. Хоча ця війна не просто триває, а стає все більш руйнівною.

Тим часом в самій Україні ряд політиків раптом заговорили про мир. І це не прості політики, а доволі рейтингові. Зокрема, мер Харкова Тєрєхов та нардеп від фракції Порошенка «Європейська солідарність» Гончаренко. Їхні заяви про необхідність чим скоріше погодитися на будь які умови ворога заради миру сколихнули суспільство.
Звичайно ж, ці заяви не виникли просто так. Соціологічні опитування показали, що понад 70% українців виступають за мирні переговори з росією. Тобто, втома від війни значна і всі чекають закінчення війни. Але навіть серед цих українців, які виступають за мирні переговори є значна частка тих, хто переговори підтримує, але підписання мирної угоди повинно бути на наших умовах.

Тобто, ми всі хочемо закінчення війни, але ж не ми напали на росію, а навпаки. І це росія може легко закінчити війну, припинивши агресію. Ми ж захищаємося, тому на наші умови ворог не має наміру пристати.

Багато хто накинувся на Гончаренка, що той завжди був російським прихвостнем, був у партії Януковича і працює на російські спецслужби. Насправді ж, ситуація не зовсім така. Гончаренко типовий політик, який чітко відчуває потреби суспільства і швидко може переорієнтуватися, щоб привернути до себе електорат. Не виключно, що незабаром з’явиться симбіоз політиків-миролюбів, які створять відповідну політичну силу, з якою будуть йти на вибори. Чи є Гончаренко проросійським політиком? Навряд. Він є представником України в Парламентській асамблеї Ради Європи і завжди різко виступав проти росії. Тобто, Гончаренко, скоріше за все, просто має намір своїми заявами про мир будь якою ціною, просто добре прислухався до думки народу, який вже прагне миру.

Тим не менше, фракція «Європейська солідарність» провела засідання і вигнала Гончаренка зі своїх лав.

То чи потрібен нам мир? Потрібен. Але чи потрібен нам мир під російськими прапорами? Тобто, чи повинні ми погоджуватися на умови росії, щоб досягти миру? Хтось скаже, що мир потрібен за будь яких умов. Навіть з пожертвою територій. Але багато українців на такий мир не погоджуються. Бо навіть якщо ми віддамо росії Донбас, то чи зупинить це диктатора путіна? Не зупинить. В подальшому цей дідик із диктаторськими рисами, який цього тижня відсвяткував 74-й рік від свого народження, безперешкодно піде далі. І ми втратимо Суми, Чернігів, Харків, Херсон, Миколаїв та Одесу. Ну а потім росія забере під себе всю Україну. Їй не потрібні наші міста. Вона їх може повністю знищити і потім відбудувати під своє проросійське населення і населення з самої росії. Так, як зараз це є в Маріуполі.

Світ міняється. Міжнародне право не діє. Новий світовий порядок буде встановлено вже до 2030 року, - каже фінський президент Стубб. При цьому росія має намір бути серед тих, хто ділитиме світ. А Євросоюз вже ніхто не бере до уваги. Ін’єкція мультикультуризму вже почала діяти. У більшості європейських країн вже до 2040 року кількість міграційного населення перевищить 50%. Нинішні погроми у Франції, які вчинили старшокласники та студенти, куруються лівацькими політичними силами, що сформовані під впливом мусульман. Це репетиція перед силовим захопленням влади. Подібні катаклізми будуть у Британії, Іспанії, Бельгії, Німеччині. Європа погрузне у громадянських війнах. І все це відбуватиметься під акомпанемент російських провокацій.

Це досить сумно, але прогнози міжнародних політичних експертів щодо України дуже невтішні. При глобальному перерозподілі світу нам не відводять не просто якоїсь ролі, а навіть місця. А ще якісь 30 років тому ми мали один з найкращих потенціалів у Європі щодо соціально-економічного розквіту. Але наш народ завжди обирав собі дивних керівників і успішно довів Україну до суцільної деградації.

admin

Закарпатські