Нові освітні правила посилюють використання угорської мови в школах Закарпаття – Іштван Черничко

16 жовтня 2026 р. 17:20

16 жовтня 2026 р. 17:20

Нововведення стосуються використання рідної мови угорськими учнями на Закарпатті, життєдіяльності шкіл та можливості складання іспитів угорською. Про зміни до Закону України «Про освіту», очікувані практичні наслідки та майбутні завдання журналісти видання Origo поспілкувалися з Іштваном Черничком, ректором Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II.

Верховна Рада України ухвалила відповідний законопроєкт 12 жовтня, а вже наступного дня він набув чинності. Документ регулює умови навчання рідною мовою для національних меншин. За словами Іштвана Черничка, оновлений закон розв’язує кілька системних питань, які викликали невизначеність протягом останніх років, та створює додаткові правові гарантії для угорських навчальних закладів, педагогів, батьків та учнів краю.

Ректор нагадав, що ухвалений у 2017 році Закон «Про освіту» фактично обмежував можливості навчання рідною мовою лише рівнями дитячого садка та початкової школи. Поправки, внесені наприкінці 2023 року, забезпечили сприятливіші умови для меншин, які розмовляють офіційними мовами Європейського Союзу, зокрема й для угорців, проте водночас вимагали поступового збільшення частки предметів, що викладаються українською.

Одним із ключових нововведень нинішньої реформи є те, що вона закріплює юридичні гарантії використання угорської мови не лише в освітньому процесі, а й в інших сферах шкільного життя. Іштван Черничко зазначив, що нові правила офіційно дозволяють спілкуватися угорською мовою всередині школи поза уроками як учням угорськомовних класів, так і іншим учасникам навчального процесу, зокрема батькам та адміністрації.

У повсякденному житті це означає, що використання угорської мови в неформальному шкільному спілкуванні між дітьми та вчителями тепер має чітке правове підґрунтя.

Іспити угорською мовою, двомовні вивіски та документи про освіту

Ухвалені зміни також відкривають для шкіл можливість офіційно отримати статус закладу освіти національної меншини. Претендувати на нього можуть заклади, де понад половина учнів навчається офіційною мовою однієї з країн Європейського Союзу.

Такі школи зможуть відображати свій статус в офіційних назвах, а шкільні вивіски та внутрішню документацію оформлювати двома мовами – угорською та українською. Нові правила також дозволяють видавати двомовні документи про освіту та гарантують збереження мережі шкіл нацменшин із безперервним навчанням рідною мовою.

Суттєві зміни чекають і на систему зовнішнього незалежного оцінювання (національного мультипредметного тесту). На прохання випускників екзаменаційні завдання з усіх предметів, крім української мови та літератури й іноземних мов, перекладатимуть угорською.

На думку Іштвана Черничка, це повністю врегулює питання складання випускних та вступних іспитів рідною мовою, проте для практичного впровадження цієї норми знадобляться подальші кроки від профільних відомств.

На імплементацію закону відведено шість місяців

Ректор наголосив, що саме лише ухвалення закону не розв’яже автоматично всіх наявних проблем.

Уряд України має пів року на те, щоб розробити й ухвалити необхідні підзаконні акти та внести відповідні зміни до чинних нормативних документів. Професор назвав особливо важливим, щоб адміністрація шкіл та керівники органів управління освітою вчасно отримали точні роз’яснення про нові можливості, а практичному застосуванню закону не перешкоджали необґрунтовані бюрократичні бар’єри.

За словами Іштвана Черничка, розширення прав меншин жодним чином не означає, що викладання української мови відійде на другий план. Він підкреслив, що в інтересах угорських дітей Закарпаття – здобувати якісну освіту рідною мовою і водночас на високому рівні володіти державною. На його переконання, ці дві мети не суперечать одна одній, адже належне навчання рідною мовою є міцним підґрунтям для успішного опанування державної та іноземних мов.

Внесені зміни зосереджені насамперед на сфері загальної середньої освіти, проте комплексне врегулювання прав угорської спільноти Закарпаття охоплює й інші напрями. Зокрема, у питаннях застосування рідної мови в державному управлінні та використання національної символіки ще можуть знадобитися подальші переговори.

Іштван Черничко вважає цей закон вагомим результатом українсько-угорських професійних та дипломатичних консультацій. Він наголосив, що до підготовки документа активно залучалися лідери та експерти угорської громади краю. Нові норми поширюються не лише на угорську спільноту – вони закріплюють права та юридичні гарантії для інших корінних народів і національних меншин України, чиї мови є офіційними в Європейському Союзі.

За словами ректора, реальний ефект від реформи проявиться на практиці в найближчі місяці та протягом наступних навчальних років. Найголовніша мета цих змін – гарантувати угорським родинам Закарпаття довгострокову перспективу для навчання дітей рідною мовою та водночас забезпечити їм усі умови для належного опанування державної української мови.

origo.hu

Закарпатські