вологість:
тиск:
вітер:
«Страшно буває. Але ми знали, куди йдемо»: історія аеророзвідника зі стрілецького батальйону поліції Закарпаття Дмитра Грушака
16 жовтня 2026 р. 18:52
16 жовтня 2026 р. 18:52
До повномасштабного вторгнення Дмитро Грушак працював у слідстві, а сьогодні вистежує ворога з повітря. Його позивний — Ватсон. Він пілот БпЛА стрілецького батальйону поліції особливого призначення Закарпатської області.
До стрілецького батальйону Дмитро долучився з перших днів його створення. Тут опанував нову спеціальність - пілота безпілотних літальних апаратів. А досвід роботи у слідстві став у пригоді вже на фронті. Уважність до деталей, аналітичне мислення та вміння вибудовувати логічні зв’язки допомагають йому виявляти замасковані позиції, техніку й переміщення противника.
«БпЛА літакового типу – це зовсім інший рівень аеророзвідки. Це цікавіше, потужніше, адже дозволяє знаходити справді “жирні” цілі. Коли бачиш, як їх знищують, відчуваєш особливі емоції. Розумієш, що цю ціль знайшов саме ти і спрацював на результат», - розповідає Дмитро.
«З висоти польоту ти бачиш усю картину на полі бою, переміщення ворога, який намагається підійти й знищити наші позиції. Бачиш увесь бій наживо. І твоє головне завдання – зробити все, щоб цей бій якнайшвидше закінчився».
«Коли ви йдете групою, обов’язково має бути людина, яка ухвалює рішення та бере відповідальність на себе. Ти повинен відповідати і за своїх хлопців, і за себе».
«Ми перебували в Шаховому, коли росіяни почали наступ на так звану “дорогу життя” до Краматорська. Ворог намагався прорватися до траси з боку Добропілля. Шахове опинилося фактично в напівоточенні. Загальної картини ми не мали, адже під час наступу не всі підрозділи можуть одразу повідомити, які позиції залишили, які утримують, а які вже знищені», — згадує Ватсон.
«Звичайно, страшно буває. Проте ми знали, куди йдемо, і обирали цей шлях самі. Сьогодні страшно, а завтра ти вже сидиш у Краматорську, п’єш каву і думаєш: як добре».
«Коли знаходиш об’єкт противника, наш FPV-дрон може вилетіти практично миттєво і знищити ціль. Хлопці літають дуже добре. Нам потрібно дати їм якісну картинку, а все інше вони зроблять самі».
«Усі ці ураження по ворожих цілях — не робота однієї людини. Це робота всього колективу, команди, екіпажу, який із тобою на позиції. Літає один пілот, а знаходять цілі всі разом. Жодна техніка без професійного пілота не підніметься в небо й не виконає бойове завдання. Тому люди нам потрібні насамперед».
«Коли сідаємо в броньовані машини чи пікапи, вмикаємо музику. На кожен заїзд чи виїзд у нас грає “Ой, Марічко” в новому звучанні. Це моменти, коли можна хоч трохи переключитися, послухати музику. Звісно, лише до червоних зон, де вже потрібно слухати небо», — розповідає Дмитро.
Джерело: uzhgorod.net.ua
Новини рубріки
Закарпаття та Угорщина об'єднують зусилля для розбудови міжнародного велосипедного маршруту
16 жовтня 2026 р. 17:56
Василь Іванчо: Індустріалізація Закарпаття не означає повної зміни вектора й відмови від туризму
16 жовтня 2026 р. 17:56
В Ужгороді стартував опалювальний сезон
16 жовтня 2026 р. 17:56