вологість:
тиск:
вітер:
«Упала на коліна й дякувала Богу»: мати звільненого з російського полону Мирона Сегедія — про першу розмову з сином
Мати військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти Мирона Сегедія з Закарпаття, який повернувся з російського полону, розповіла про перші хвилини після звістки про звільнення сина.
Наталія каже, що 4,5 роки чекала на повернення Мирона, а коли дізналася, що він в Україні, зізнається — не стримала сліз.
Що розповідає мати про роки очікування та перший дзвінок сина — читайте у матеріалі.
Про майбутній обмін полоненими Наталія Сегедій дізналася у спільнотах у соцмережах напередодні. Зранку 23 жовтня їй та чоловіку надійшло сповіщення.
«Я готувала обід на кухні, коли чоловік приніс мені свій телефон і запитав, чи бачила я СМС. Коли я вдягла очки й прочитала: "Вашого сина звільнено з полону", — то кинула все на сковорідці й побігла по свій телефон. У додаток "Дія" теж прийшло підтвердження. Емоції неможливо передати: я упала на коліна й просила Бога, дякувала Йому за це диво» , — пригадує Наталія Сегедій.
Перший дзвінок від сина лунав з автобуса після завершення обміну.
«Коли він подзвонив, я розплакалася. Вже наступного дня зранку він знову зателефонував зі словами: "Мамуля, привіт!". Розповів, що біжить здавати аналізи, а я йому кажу: "Синку, я стільки чекала, що можу зачекати й до вечора"» , — розповідає мати захисника.
Про звільнення Мирона дізналися й інші члени родини, які роками чекали на його повернення та підтримували батьків.
«Мені зателефонувала сестра й каже: "Наталочко, можна я теж викладу допис, що мій племінник повернувся?". Кажу: "Звісно, можна!"» , — пригадує жінка.
Як Мирон пішов на службу та потрапив у полон
Мирон Сегедій народився 15 серпня 1996 року. За словами Наталії, у 2020 році він вирішив вступити до лав Збройних сил України. Попри застереження матері обрати строкову службу, чоловік наполіг на контрактній і приєднався до 36-ї окремої бригади морської піхоти, яка дислокувалася в Миколаєві.
Мирон Сегедій
На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році під час однієї з останніх телефонних розмов Мирон попрощався з батьком.
«Ми садили перець у теплиці, коли він зателефонував і попросив дати трубку татові. Чоловік йому сказав: "Мирончику, це все?". Син відповів: "Так, папо, це все. Я викидаю номер, телефон, і передай мамі, що я її дуже люблю"» , — розповіла Наталія.
Згодом колишній радник керівника офісу президента Олексій Арестович в інтерв'ю Марку Фейгіну 13 квітня 2022 року повідомив, що у Маріуполі частина 36-ї окремої бригади морської піхоти потрапила в полон під час спроби прориву.
Уся родина Сегедіїв родом із Закарпаття. У 1998 році вони виїхали до Запорізької області, оскільки чоловік Наталії 30 років пропрацював на станції поруч із Енергодаром.
Після того, як син опинився в неволі, батьки понад півтора року залишалися в окупованій частині Запорізької області. 13 жовтня 2023 року їм вдалося виїхати через Польщу та повернутися на Закарпаття, де вони оселилися у Сваляві.
Протягом російського полону родина отримувала від Мирона листи, які він адресував батькам та сестрі. Проживаючи в області, Наталія Сегедій постійно брала участь в акціях на підтримку полонених та зниклих безвісти в Ужгороді та Мукачеві.
Наталія Сегедій під час акції на підтримку полонених та зниклих безвісти в Ужгороді
Що відомо про обмін військовополоненими 23 жовтня 2026 року
До України повернулися військові корпусу НГУ Азов, прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, а також девʼять цивільних.
Президент повідомив, що більшість із них була у полоні з 2022 року. Пʼятеро зі звільнених полонених вважалися загиблими під час російського теракту в Оленівці у липні 2022 року.
«Більшість звільнених — воїни, які захищали Україну в Маріуполі. Також повертаються захисники з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. Багатьох незаконно засудили в Росії», — повідомив президент.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що під час обміну 23 жовтня вдалося повернути найбільшу кількість засуджених у Росії військових — 86.
Наймолодшому звільненому — 24 роки, найстаршому — 63 роки. Лубінець повідомив, що вдалося повернути і тяжкохворих, та тяжкопоранених військових.
Поліна Моруга, Суспільне Ужгород
Джерело: uzhgorod.net.ua
Новини рубріки
На Закарпатті привітали переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків – 2025»
26 жовтня 2026 р. 18:39