В Ужгороді відбулися міжнародна конференція та виставка до 70-річчя Угорської революції 1956 року

03 листопада 2026 р. 14:49

03 листопада 2026 р. 14:49

28 жовтня з нагоди 70-ї річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1956 року в Ужгороді провели міжнародну наукову конференцію «13 днів свободи…». Захід, організований спільно Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді та Українсько-угорським навчально-науковим інститутом (УУННІ), відбувся на базі Центру гунґарології.

Присутніх привітала консулка Угорщини в Ужгороді Едіна Альбертне Шімон, а відтак, передаючи вітання від Генерального консула Йожефа Бачкаї, відзначила високий інтерес до конференції громадськості та науковців.

«23 жовтня ми відзначали 70-ту річницю революції та визвольної боротьби в Угорщині, на Закарпатті та в усьому світі, і нинішня конференція є частиною масштабної серії заходів з цієї нагоди. Коли угорці повстали проти радянської окупації та комуністичного гноблення, тисячі людей пожертвували своїм життям за свободу під час демонстрацій і боїв, десятки тисяч опинилися у в’язницях, а майже 200 тисяч були змушені залишити країну. Ця річниця надзвичайно важлива для нас, адже події 23 жовтня 1956 року знову і знову нагадують світу: свобода, толерантність та демократія не даність – заради них багатьом доводиться віддавати власне життя. На жаль, наукове осмислення, оцінка та дослідження тих подій змогли розпочатися лише через десятиліття. Робота істориків є фундаментальною, адже гідна суспільна пам’ять може базуватися виключно на фактах і правді. Головна мета сьогоднішньої зустрічі – глибше зрозуміти минуле, почерпнути з нього сили і, можливо, завдяки цьому чіткіше побачити майбутнє. Конференція також доводить, що робота угорських інтелектуальних осередків на Закарпатті та збереження національної пам’яті тривають навіть у надскладних умовах воєнного часу», – наголосила консулка.

Відтак Едіна Альбертне Шімон висловила вдячність доповідачам, які поділилися результатами своїх останніх досліджень, зокрема історикині, доцентці факультету гуманітарних та соціальних наук Католицького університету імені Петера Пазмані, членкині Національного комітету пам’яті (NEB) Барбарі Банк.

«Ми всі зобов’язані пам’ятати про минуле й передавати майбутнім поколінням історію, яка базується на чистих джерелах», – наголосила Едіна Альбертне Шімон, висловивши особливу радість з приводу присутності на заході студентів.

У свою чергу, завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ужгородського національного університету Ласло Зубанич зазначив, що масштабні заходи до 70-річчя Угорської революції та визвольної боротьби 1956 року проводяться не лише на Закарпатті, але й у багатьох інших регіонах. Він також згадав, що до ювілейної річниці у 2006 році меморіальні дошки було встановлено у Виноградові та в селах Галоч, Косонь і Велика Паладь. Прикметно, що в деяких місцях очевидці тих історичних подій виготовляли пам’ятні знаки власним коштом, як-от Янош Варга у Виноградові. За словами доцента, безпосередніх свідків визвольної боротьби 1956 року залишилося вже дуже мало, проте на конференції був присутній Золтан Таріч, який має дитячі спогади про те, як бачив радянські танки.

Наслідки революції учасники заходу розглядали з різних ракурсів. Зокрема з доповіді «Коли історія стає особистою долею. Спогад про 1956 рік у свідченнях колишніх закарпатських учасників» завідувачки кафедри угорської філології Навчально-наукового інституту УжНУ Христини Зекань присутні дізналися, як переживали ті буремні часи неповнолітні очевидці.

У своїй лекції «Місце революції 1956 року в українському історикознавстві та освіті» Ласло Зубанич висвітлив суперечливі наративи, які досі існують у суспільстві, та підкреслив важливість досліджень українською мовою. Він також зауважив, що у 2025–2026 роках було опубліковано значну кількість україномовних наукових праць, які варто об’єднати в окремий збірник.

Доцент кафедри угорської філології Навчально-наукового інституту УжНУ Леррі Ронаї висвітлив процес «Міндсенті» як механізм переслідування церкви в епоху Ракоші. Аспірант Нандор Дупка у своєму виступі порушив тему нагляду за священниками, які повернулися з таборів ГУЛАГу, в контексті подій 1956 року.

«Конференція розглядає події 1956 року в різних вимірах та ракурсах. Напередодні ми виступили з лекціями в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську, а тепер тут, в Ужгороді. Крім того, представляємо на конференції пересувну виставку NEB, яка підсумовує події 1956 року. Протягом наступних місяців покажемо її в освітніх та культурних закладах Закарпаття. Виставка фотографій стисло відтворює знакові події, які тривали 13 днів», – повідомив Ласло Зубанич.

Збірну експозицію «Революція та визвольна боротьба 1956 року» можна переглянути у фоє Центру гунґарології.

Експозиція, яка складається з 14 стендів, чітко та зрозуміло представляє події 70-річної давнини від 23 жовтня до періоду репресій.

Барбара Банк зазначила, що важливо показати не лише славні дні, коли угорці відчували себе вільними, а й те, як влада діяла проти них після придушення повстання. У своїй доповіді «Репресії без суду» вона детально зупинилася на питаннях інтернування, таборів та утримання під вартою, контролю суспільства.

Під час конференції було представлено також численні публікації, пов’язані з революцією 1956 року.

«Відзначення 70-річчя на цьому не закінчується. У найближчі місяці на Закарпатті відбудеться безліч заходів. Імовірно, будуть започатковані нові семінари, дослідження, а також видані нові праці. Ці події мають надихнути молодь та студентів, і якщо ми цього досягнемо, це буде значним успіхом», – підсумував Ласло Зубанич.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/ Kárpátalja hetilap

Закарпатські