У Берегові відбулася Конференція молодих закарпатських угорських дослідників

06 листопада 2026 р. 13:14

06 листопада 2026 р. 13:14

3 листопада в Берегові в Закарпатському угорському університеті ім. Ференца Ракоці ІІ відбулася 23-тя Конференція молодих закарпатських угорських дослідників. Це був один із серії заходів, присвячених Дню угорської науки. Співорганізатором конференції виступив БФ «Ґеніус».

Директорка благодійного фонду Наталія Вароді, вітаючи присутніх на урочистому відкритті наукового форуму, зазначила: «Я дуже рада, що нам вдалося організувати вже 23-тю Конференцію молодих закарпатських угорських дослідників. Щороку цей захід дає можливість початківцям у науці представляти широкому загалу свої напрацювання, ділитися професійним досвідом та налагоджувати нові зв’язки. На мою думку, особливо важливо пробуджувати інтерес молоді до наукової кар’єри та заохочувати її до подальших пошуків. Цього року заявки на участь подали 13 науковців з трьох закладів вищої освіти, які представили свої досягнення в трьох секціях. Їхні виступи оцінювали 11 авторитетних експертів. Вони підтримали молодь також фаховими коментарями та порадами».

Відтак своїми думками поділився Томаш Вайсбург, доцент кафедри мінералогії факультету природничих наук Університету ім. Етвеша Лоранда: «Чудово, що на Закарпатті є молодь, яка прагне займатися науковою роботою, дослідженнями. Ключову роль тут відіграє Закарпатський угорський університет ім. Ференца Ракоці II. Важливо, щоб молоді люди долучалися до академічного життя ще під час навчання у вузі, а згодом продовжували свої дослідження. Мені було приємно почути також виступи членів фахового журі. Особливо важливим я вважаю діалог між різними поколіннями, досвідченими фахівцями та дослідниками-початківцями. Поки ця професійна комунікація існує, ми можемо бути впевнені в майбутньому наукової спільноти. Сподіваюся, що якомога більше присутніх тут долучаться до роботи Національної наукової студентської асоціації. Ми щиро вітаємо всіх, хто вже виборов право на участь, а також тих, хто прагне здобути досвід, навчатися та черпати натхнення з напрацювань колег».

Після вітальних промов розпочалася робота в трьох профільних секціях: мовознавства, літературознавства та освіти; природничих і біологічних наук; історії та суспільних наук.

Молоді учасники представили результати своїх досліджень на теми, присвячені як минулому та сьогоденню закарпатської угорської громади, так і актуальним питанням природничих дисциплін.

Презентації оцінювали 11 авторитетних експертів із семи вищих навчальних закладів нашого краю та Угорщини. До складу журі увійшли, зокрема, представники Університету ім. Етвеша Лоранда, Університету ім. Яноша Кодолані, Університету Мішкольца, Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ, Католицького університету ім. Петера Пазмані, Сегедського університету та Ужгородського національного університету.

Після завершення секційних засідань профільні комісії підбили підсумки, поділилися загальними враженнями й надали молодим науковцям цінні фахові поради для подальшої роботи.

Усі учасники отримали пам’ятні грамоти, а трьох найкращих доповідачів було відзначено спеціальними нагородами від Закарпатської угорської академічної ради.

Студент Університету Ракоці Бейло Балог у коментарі для ЗМІ розповів: «Для мене завжди велика честь брати участь у цій конференції, адже Закарпатський угорський університет ім. Ференца Ракоці II – моя альма-матер, до якої я завжди радий повертатися. Представляти свої напрацювання мене мотивує також почуття певної місії. Цього разу я ознайомив присутніх із найсвіжішими результатами дослідження відомого Соломонівського меча X століття. Окрім проведення археометалургійних аналізів, завдяки міжнародній співпраці нам вдалося значно розширити межі роботи. За участю німецького експерта Роланда Арки було здійснено перший у Європі геометричний аналіз цього меча, що відкрило нові можливості для інтерпретації знахідки. Дослідження допомогло уточнити хронологію зброї, а також вказало на її сакральні геометричні та структурні особливості, які відкривають нові аспекти в міждисциплінарних наукових колах. Отримані результати вказують на можливий східно-балтійський зв’язок. Це підвищує ймовірність того, що зброя була іноземного походження. Однак важливо наголосити, що етнічну належність не завжди можна чітко визначити лише на основі археологічних матеріалів. Водночас середовище виявлення, структура та технологія виготовлення клинка дають додаткові підказки для з’ясування його походження. Нам також вдалося точніше датувати меч. Подібна зброя була поширена в IX–X століттях, і з певними змінами у формі її використовували аж до пізнього середньовіччя. Усе це свідчить про надійність такого типу озброєння, яке залишалося актуальним протягом тривалого часу. На мою думку, особливо важливо, щоб про це дослідження дізналося широке міжнародне співтовариство, адже це дозволить привернути більше уваги до однієї із найзначніших археологічних пам’яток Закарпаття».

23-тя Конференція молодих закарпатських угорських дослідників учергове дала можливість науковцям-початківцям продемонструвати свої досягнення, обмінятися досвідом та встановити нові професійні контакти, тим самим сприяючи розвитку в краї угорського наукового життя.

Інгрід Левринц/Lőrinc Ingrid Kárpátalja hetilap

Закарпатські