вологість:
тиск:
вітер:
У Берегові відбувся науково-практичний семінар про спадщину Тиводара Легоцького
12 листопада в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці ІІ відбувся науково-практичний семінар на тему «Археологічні щоденники Тиводара Легоцького як історико-археологічні джерела». Науковий захід організувала кафедра історії та соціальних наук вишу спільно з Науково-дослідним центром імені Тиводара Легоцького та Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького.
У фокусі обговорення – наукова цінність археологічних щоденників дослідника та їхня роль як джерел в історичних й археологічних дослідженнях.
Присутніх першою привітала завідувачка кафедри Єлизавета Молнар. Опісля своїми думками щодо події поділився консул Угорщини в Береговому Ласло Віда: «Хочу наголосити, що організатори угорськомовних історичних семінарів у Берегові тісно співпрацюють, і особливо приємно, що, як і торік, цьогорічна зустріч підготовлена спільно із Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького. Бажаю, щоб ця взаємодія й надалі залишалася плідною та гідно перегукувалася з інтелектуальною спадщиною вченого, яка об’єднує різні національності, конфесії й культури, живиться регіональним корінням і водночас сягає далеко за межі Закарпаття. Переконаний, що ця ініціатива, яка вже переросла в цілу серію заходів, продовжиться і в наступні роки. Вважаю, що нинішня конференція є не лише даниною пам’яті видатному краєзнавцю, а й несе важливий сигнал: угорці Закарпаття тримаються за свою ідентичність, культуру й традиції з незмінною волею до життя, а також оберігають та плекають власну історичну пам’ять. Впевнений, що попереду на нас чекає захопливий день, багатий на відкриття, під час якого кожен зможе здобути цінний досвід».
Після вітальних слів розпочалася наукова програма семінару, під час якої доповідачі висвітлили різні аспекти життя, творчості та археологічних щоденників Тиводара Легоцького.
Першим із лекцією «Світ, у якому жив Тиводар Легоцький» виступив Бейло Рац, розкривши історичний та соціальний контекст епохи відомого історика й археолога. Згодом із доповіддю «Музей Легоцького у 1920–30-х роках», присвяченою визначальному періоду в історії закладу, виступив Дьордь Чатарі.
Наступною доповідачкою стала Ангеліна Попович. У своїй презентації «Археологічні пам’ятки у 2-му томі «Щоденника» Тиводара Легоцького» вона проаналізувала описані в праці об’єкти, наголосивши на високій джерельній цінності цих нотаток для сучасної науки.
Програма продовжилася виступом Ніколетти Корницької. У лекції «Обробка щоденників Тиводара Легоцького: виклики та результати» вона зупинилася на особливостях опрацювання історичних документів і підсумках проведеної роботи.
Насамкінець своїми напрацюваннями поділилася Олександра Корницька, яка представила доповідь «Досвід обробки щоденників Тиводара Легоцького».
Виступи на науково-практичному семінарі висвітлили багатогранну діяльність ученого, а також історичну й наукову вагу залишених ним щоденників. Крім того, захід дав змогу викладачам і студентам презентувати власні розвідки, зробивши вагомий внесок у збереження та подальше вивчення інтелектуальної спадщини Тиводара Легоцького.
Джерело: karpat.in.ua
Новини рубріки
На Закарпатті патрульні цьогоріч виявили 972 випадків їзди без паска безпеки Події
14 листопада 2026 р. 12:31
У Перечині згадували земляка-героя Василя Герича
14 листопада 2026 р. 12:01