Боровся за свободу: історія захисника Романа Зеленського

06 вересня 2024 р. 17:26

06 вересня 2024 р. 17:26

Його назвали на честь Романа Шухевича і він продовжив його справу – боровся за незалежну Україну. Роман Зеленський – поліцейський, спецпризначенець, який брав участь у звільненні Бучі, Ірпеня, у боях за Бахмут, Торецьк, Часів Яр та у Серебрянському лісі. Боронив військовий і Запорізький напрямок. Попри надзвичайну підготовку, 22 серпня захисник загинув, захищаючи Сумську область від окупантів. Історія Романа – у матеріалі.

“Війна мене з моїм Ромою познайомила. Війна його від мене і забрала. Я знала, що я буду плакати, коли я почну про нього розказувати, оскільки це місце, де ми зараз знаходимось, для мене і для Ромки – воно не просте,” – згадує наречена Романа Зеленського Луїза Шубіна.

У центрі Запоріжжя, понад рік тому розпочалась історія кохання Луїзи та Романа – журналістки у прифронтовому місті та військового родом з Кременчука, який боронив Запорізьку область. Аби познайомитись з дівчиною, чоловік купив їй желейного ведмедика та запропонував стрибнути з труби. Така жага до екстриму та любов до життя і пов’язала їх, розповідає Луїза.

“З моїм Ромашкою, я його так називала, ми познайомилися тут, у цій кав’ярні. Він підійшов такий великий і красивий, життєрадісний. По формі. І був дуже наполегливий, тому я не змогла йому відмовити. Він запропонував стрибнути з труби 75 метрів, я погодилась і з того почалося наше з ним кохання,” – згадує пані Луїза Шубіна.

Роман Зеленський був патрульним поліцейським у Києві та входив до складу елітного підрозділу патрульної поліції “ТактТім”. Бійців з таким рівнем підготовки в Україні лише півтори сотні, і їх залучали до затримання особливо небезпечних злочинців. У листопаді 2022 року Роман став до лав зведеного загону патрульної поліції “Хижак”, в складі якого виконував завдання у Бучі, Ірпені, Бахмуті. Пізніше його перекинули на Запорізький напрямок, де він боронив Роботине, Малу Токмачку та був командиром групи аеророзвідки.

“Спершу він був просто старшим групи, але приблизно рік тому 16 серпня 2023 року трьох хлопців з його групи, хлопці загинули від ворожого удару. А Ромин найліпший друг, і на той момент командир цієї  групи, отримав безліч уламкових поранень і ледве викарабкався в лікарні. І коли Рома залишився фактично один, у нього був вибір: повернутися назад на роботу у поліцію чи знайти в собі сили і помститися за хлопців. І він зробив вибір на користь помсти.”

На Запорізькому напрямку Роман Зеленський за свої заслуги отримав почесний нагрудний знак “Хрест хоробрих” від Валерія Залужного. Військовий виявив три одиниці ворожої техніки, скоординував артилерію і одним ударом знищив як техніку, так і особовий склад противника. Цей вчинок зупинив просування ворога на Запорізькому напрямку та дозволив Силам оборони рухатись вперед. У грудні 2023 через загострення ситуації на фронті Романа Зеленського перевели на Донецький напрямок, а пізніше — на Сумський, де чоловік загинув при зачистці будинків від окупантів.

“Він заходив у будинок, побачив на підлозі форму, приготувався, але з дальнього кута росіяни, які бачили, що вони проводять зачистки, росіянин сховався і з дальнього кута відкрив по ньому автоматну чергу. Одна куля влучила в руку, а інша в голову. І через те, що це була невелика відстань, куля прошила шолом і Рома втратив свідомість. З сусідніх вулиць стрілянину почули його побратими. Всі кинулися туди в той будинок і росіян, які там знаходилися, закидали гранатами. В одного випустили 200 куль з кулемета, оскільки Рома був для хлопців не просто побратимом, а братом. Реально братом,” – згадує пані Шубіна.

Братом Роман був не лише на фронті, а й у мирному житті. Близька подруга Романа Дар’я Назарова згадує, навіть у найтемніші часи саме чоловік був тим вогником, який завжди підтримував, піклувався про близьких, багато жартував та не дозволяв опустити руки:

“Рома завжди міг сказати от якусь фразу, якийсь вислів настільки влучно, що це могло і зарядити тебе, і позбавити будь-якого негативу. І коли кажеш про Рому — це виключно теплі приємні спогади, тому що, коли ти кажеш “Рома був одним з найкращих”, це без перебільшення правда, він правда був найкращим. Це перший друг, який назвав мене сестрою. Спочатку в жарт, а потім це якось стало нормою в нашому спілкуванні.”

Попри всі надії близьких, 22 серпня серце Романа зупинилося. Його нареченій невтішні новини повідомили, коли дівчина саме їхала потягом у Суми до чоловіка у шпиталь.

“Я приїхала в Суми і перше місце, яке я відвідала, це був РАЦС. Ми планували з ним піти туди разом, оскільки за 2 місяці до смерті він зробив мені пропозицію. Ось цю каблучку – він сказав, що віддає мені своє серце. Ми мали піти в РАЦС разом, але я прийшла туди, щоб забрати свідоцтво про смерть. І вже з Сум поїхала за тілом у Кременчук. В Кременчуку, в його рідному місті, Рому поховали на меморіалі почесних захисників і захисниць України.”

У Романа залишилось двоє дітей: 10-річна Софійка та 15-річний Артем, батьки, сестра та наречена. Наразі сім’я та близькі люди збирають підписи на петицію про присвоєння Роману Зеленському звання Героя України.

“Ми би хотіли, звичайно, аби йому присвоїли це звання героя, тому що він завжди йшов першим у бій, він завжди вів хлопців, він мотивував хлопців. Тобто від нього поганого я взагалі ніколи в житті не чула. І він настільки вмів мотивувати, направити людей, що я думаю, що ця людина гідна. На Запорізькому напрямку у нього було дуже багато здобутків, саме тут, на Запорізькому напрямку він отримав “Хрест хоробрих” від Валерія Залужного. Ця людина гідна цього звання. Він ніколи не боявся, він ніколи не цурався будь-якої роботи. Тому зараз найменше, що ми можемо зробити для героя, вшанувати його пам’ять,” – ділиться пані Дар’я Назарова.

“Я вважаю, що це нескладно поставити підпис під цією петицією. Загиблі герої – вони не мають голосу, вони не можуть самі себе захистити. Але ми можемо стати їхнім голосом. Віддати шану у такий простий спосіб. Але наразі з 25 тисяч голосів ми маємо лише 8,5. Я сподіваюся, що ми зможемо зібрати всі 25 тисяч для того, щоб президент розглянув цю петицію,” – додає дружина захисника пані Луїза.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Запорізькі