На фронт з 18 років: історія шкільного вчителя

13 вересня 2024 р. 16:39

13 вересня 2024 р. 16:39

Він пішов добровольцем на фронт у 18, військовій справі вчився безпосередньо на бойових позиціях. Захищав від ворога Врем’ївський виступ, й на передовій встиг опанувати кілька професій. Одна із перших – операторів дронів. Потім внаслідок важкого поранення був звільнений у запас, і нині працює вчителем в одній із запорізьких шкіл. Бере активну участь у ветеранському русі. Історію героя-захисника, 21-річного бердянця Максима Кушніра – розповімо у нашому матеріалі.

Урок інформатики у третьому класі Запорізької гімназії №103. Вчитель Максим Кушнір розповідає дітям про комп’ютерні символи. Інформатику молодий фахівець викладає другий рік поспіль. Працевлаштувався за рекомендацією вишу, де зараз навчається на магістра. На співбесіді у школі директорка одразу побачила в ньому сильну та цілеспрямовану натуру і з рішенням не вагалась.

“Коли Максим Сергійович прийшов до нас на співбесіду, коли я його побачила, я одразу зрозуміла, що це наш вчитель, – ділиться директорка Запорізької гімназії №103  Ірина Суліма. – Він одразу зарекомендував себе відповідальною серйозною людиною, і з 1 вересня 2023 року Максим Сергійович працює в нашій гімназії, член нашої шкільної родини.”

“Напевно, всередині десь оця любов до дітей, – каже ветеран російсько-української війни, співзасновник ГО “Рубікон волі” Максим Кушнір. – Але я знаю не тільки, як їх звати, а хто у них тато, мама, дідусь, бабуся, улюблені іграшки вони мені показують.”

Незважаючи на молодість – Максиму лише 21 – він має за плечима бойовий досвід і статус ветерана російсько-української війни. На фронт пішов добровольцем. Йому тоді було лише 18, але залишатися вдома, коли у його рідну Бердянщину вторглися російські війська, не міг.

“Я пам’ятаю, як ми стояли у прихожій, – згадує наречена Максима Поліна, – закінчується тривога, повертаємося до кімнати, і він каже таку фразу: Я розумію, що я не зможу ходити й ховатися по підвалах, тому я хочу піти добровольцем.”

“Я зібрав свій рюкзачок, подивився у соцмережах, що треба, щоб вступити до територіальної оборони, – розповідає Максим, – взяв всі необхідні документи та пішов на місце, де збирали територіальну оборону. Перенавантаження, великий хаос, і коли спитали, хто має військовий досвід, то всі хлопці, які були в АТО та ООС, пішли. І я, 18-річний, до них примкнувся. Ніхто не звернув увагу, що я такий юний.”

110-та бригада ТрО, в якій служив Максим, вела бої на півдні Донецької області. Військовим спеціальностям хлопець вчився у своїх досвідчених побратимів, опанував справу кулеметника, гранатометника й оператора дронів. А вдома чим могли йому допомагали рідні, друзі та кохана дівчина.

“Я була головою студради на той момент, – згадує однокурсниця Максима Аліна, – і ми організували збір на плитоноску Максиму. Робили окопні свічки, і взагалі намагалися підтримувати. І він нас підтримував також новинами приємними.”

“Тоді ми ще навіть не знали, що дрони будуть відігравати таку роль, це був червень 2022 року, – каже ветеран російсько-української війни, співзасновник ГО “Рубікон волі” Максим Кушнір. – Мені видали дрон, і я по всяких роликах із Ютуба, всяких гайдах, роздруківках… Прямо на бойових позиціях ми вчилися літати. Ми робили коригування артилерії, мінометів, робили скиди гранат на ворога, дуже багато ворогів знищили. Але у березні 2023 року, в результаті осколкового поранення я отримав важке поранення нижніх кінцівок, мені дуже конкретно поламало праву ногу.”

Півроку з апаратом Єлізарова на нозі, але сила духу й стійкість характеру все ж перемогли. Сьогодні Максим – співзасновник громадської організації “Рубікон волі”. Розвиває з побратимами у місті ветеранську політику, допомагає захисникам після повернення з фронту адаптуватися до цивільного життя. Разом організовують для них та їхніх родин юридичні консультації, психологічні тренінги, вечори пам’яті. Член міської ради ветеранів та молодіжної ради при Запорізькій міськраді.

“Він став серйозніший, доросліший, більш раціональний, помужнішав дуже сильно, – каже наречена Максима Поліна. – Став більше цінувати якісь моменти, замислюватись, як краще зробити, тобто, умовно, він із підліткового віку одразу перейшов у більш дорослий.”

“Треба проявляти повагу до військового, – впевнений Максим Кушнір, – треба йому допомагати, і щоб у нас був культ людини у формі. Культ захисника повинен бути обов’язково, і всі повинні працювати на нашу спільну перемогу. Я, хоч веду урок інформатики, але дітям вкладаю зерна патріотизму як можна більше. Наприклад, у нас сьогодні була тема про комп’ютерні символи, але я спочатку їм розповів про символи України, а потім вже перейшов до математичних та всіх інших.”

До речі, зерна патріотизму у юні серця він закладає не тільки як фахівець з інформатики, а й в першу чергу як історик, адже у його дипломі бакалавра “Інформатика” – друга спеціальність, перша – “Історія”. Ще з дитинства, коли проживав у Бердянську, захоплювався історією рідного краю й вже тоді чітко усвідомив, хто ворог України, куди їй треба рухатися, і яка ціна її свободи.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Запорізькі