Запоріжжю є чому повчитись: як громади Чехії втілюють енергоефективні заходи і залучають жителів до прийняття рішень

04 грудня 2024 р. 09:53

04 грудня 2024 р. 09:53

Голова громадської організації «Екосенс», координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова під час навчального візиту до Чехії познайомилася з тамтешнім досвідом поводження з відходами, адаптації до змін клімату та залучення жителів до прийняття рішень у громадах.

Які європейські рішення можуть стати у нагоді під час повоєнного відновлення нашого регіону – у статті «Першого Запорізького» (далі – пряма мова) .

Чехія ще у 2000-х роках розпочала европейський шлях, на який Україна стала лише нещодавно

Україна і Чехія мають багато спільного. Наша країна отримала незалежність в 1991 році, а Чехія – у 1990-му (від Радянського Союзу. 1 січня 1993 року Чеська і Словацька Федеративна Республіка розпалася на дві суверенні держави – Чехію та Словаччину, – прим.) . Чехи також були окуповані радянським режимом, а тому з розумінням ставляться до України. До речі, багато хто з місцевих досі розмовляє російською мовою.

Втім, з 2004 року, коли Чехія вступила до Європейського Союзу, країна пройшла великий шлях, який допоміг їй зрости до рівня розвинених і технологічних країн Європи, наприклад, Німеччини.

Україна такоє отримала незалежність у 90-х. Але ми довго не були чітко впевнені у нашому євроінтеграційному векторі. Довго продовжували дискутували, а чи не краще далі будувати економічні зв’язки саме з Росією, де для нас все здавалося зрозумілішим.

Врешті Україна зараз повільно йде тим шляхом, яким до цього також шла і Чеська Республіка. Ми нарешті обрали європейський вектор розвитку, коли нас у спину підштовхнула війна. Завдяки тому, що ми йдемо до інтеграції з Європейським Союзом, зараз дуже активно почали реформувати законодавство, імплементувати директиви та регламенти Євросоюзу. Наприклад, у цьому році багато зробили саме у напрямку імплементації законодавства ЄС у сфері захисту довкілля.

Успішне партнерство: Чехія залюбки ділиться з українцями своїм досвідом

Найбільший чеський екологічний фонд «Партнерство» (Nadace Partnerství, Брно) за підтримки Європейського Союзу ( у межах проєкту «Партнерство для сталого відновлення України», – прим. ) розпочав програму розвитку в Україні культури партнерства місцевих груп активностей. Її завдання – мережування, налагодження партнерства між органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадськими організаціями у певних громадах, представники яких разом збираються, планують проєкти, подаються на фінансування, а потім разом ці проєкти реалізують. Таку гарну традицію чеський фонд і намагається популяризувати в Україні.

Цього року зібрали представників українських органів місцевого самоврядування, громадського сектору, підприємств на навчальні візити для ознайомлення з успішним досвідом, який було реалізовано в Чеській Республіці. Протягом тижня учасники делегацій під час закордонного візиту ознайомились із тамтешніми містами, органами місцевого самоврядування, із агенціями, місцевим бізнесом, громадськими організаціями, благодійними фондами. Ми могли дізнатися, як вони працюють, і побачити конкретні успішні кейси проєктів сталого розвитку, які вдалося реалізувати.

Такий обмін досвідом, переконані в організації, посилить спроможність місцевих лідерів вже зараз розпочати підготовку проєктів для сталого відновлення України та модернізації ключових інфраструктурних об’єктів, які генерують енергію, тепло та забезпечують населення чистою питною водою

Основним акцентом навчального туру, в якому я брала участь, була енергетична незалежність чеських громад. Вона досягається, переважно, завдяки відновлювальним джерелам енергії: від сонячних та вітрових електростанцій до використання з цією метою місцевого палива – відходів деревообробної промисловості.

Крім того, ми вивчали чеський досвід адаптації до зміни клімату, який є дуже важливим. Для східної території України помітними наслідками зміни клімату є спека і посуха, через що зникають врожаї. Для західної частини нашої держави зміна клімату проявляється через повені, від яких цього року дуже постраждала і Чехія також.

SAKO Brno : приклад по-європейськи ефективного поводження з відходами

Брно – друге за розміром місто країни після столиці, адміністративний центр Південноморавського краю. 30% енергії для опалення міста виробляється за рахунок спалення відходів.

Під час візиту до Чехії ми побували на першому в країні сміттєпереробному заводі – SAKO Brno, побудованому за європейські кошти. Це великий комплекс з полігоном, де складуються відходи для сортування, сортувальною лінією та потужностями для енергетичної утилізації відходів. Крім того, на підприємстві використовуються технології виробництва біогазу, який також використовується в якості джерела енергії.

В Україні у людей специфічне ставлення до проблематики промислового спалювання сміття через різні міфи і стереотипи. У Чехії, як і в інших розвинених країнах Європи, сміттєпереробні підприємства успішно працюють багато років. Там відбувається збір і сортування відходів. Цінну сировину – метал, пластик, дерево тощо – відправляють на повторну переробку. А інші відходи, які неможливо повторно використати, відправлють на спалення, під час якого виробляється теплова енергія, яку використовують, наприклад, для підігріву води для постачання громаді.

До речі, один з керівників підприємства, який займався проєктуванням та будівництвом цього колись найпершого у Чехії сміттєпереробного заводу, сказав, що буде дуже радий передати свій досвід для створення такого заводу в Україні.

Природоорієнтоване рішення для збереження ресурсів: д ах школи перетворили на зелений простір

Кліматична освіта є дуже поширеною не тільки в Чеській Республіці, а загалом у всій Європі. У країнах ЄС кліматична освіта – це частина державної політики. Діти мають з малечку розуміли, чому відбувається зміна клімату.

Насправді кожен повинен усвідомлювати, що охорона довкілля та клімат пов’язані між собою. Якщо ми будемо екологічно свідомими, споживати менше ресурсів, використовувати органічні продукти, сортувати сміття, це позитивно позначиться на процесах зміни клімату.

Приклади екологічної освіти є і в Запоріжжі. Громадська організація «Екосенс» разом з департаментом освіти Запорізької міської ради восени запустила курс «Кліматична освіта для зеленого відновлення» – для вчителів шкіл і викладачів дитячих садочків. Ми побачили дуже великий інтерес до цієї теми: зареєструвалося майже 180 педагогів.

Будівля фонду – вітрина різноманітних енергоефективних рішень і освітній екологічний центр

В Україні поки що не прийнятий будівельний стандарт пасивного будиноку (англійською – passive house), який використовується у Європі. Тобто це будинок, який є комфортним для проживання і одночасно економічним, бо не втрачає тепло. Ба більше, у Німеччині, наприклад, вже перейшли до стандарту будинків, які завдяки технологіями навіть виробляють енергію.

Ми відвідали офіс фонду «Партнерство», який і запрошував нас до участі. Це термомодернізована будівля, за кошти ЄС, Чехії та самого фонду відновлена за всіми стандартами, неподалік історичного центру Брно. Їхній офіс виступає в ролі освітнього майданчика для дорослих та дітей, які можуть дізнатися про різні заходи енергозбереження. Крім самої будівлі, на території реалізовані різноманітні енергоефективні рішення.

Міське озеленення в Чехії: гарно і невибагливо в догляді

Саджати на вулицях привезені з-за кордону дорогезні гортензії – це рішення, які можна і втілювати, але не для України і не під час війни. В той час, коли є сотні місцевих рослин, які прикрашатимуть місто і не потребуватимуть витрат великих коштів.

Так виглядає адаптований до зміни клімату сквер у місті. У центрі – зона водних розваг. Навколо – лави для відпочинку в тіні під деревами. Є кошені газони для сидіння чи ігор, але основна частина – це різнотрав’я: клевер, ромашка, кульбабки, деревій. Клумби із посухостійких багаторічників: лаванди, ехінацеї, лікорісу.

Навіщо витрачати сотні тисяч на догляд за газонами, якщо можна один раз засіяти дикорослі рослини? Наприклад, спориш, конюшину, ромашку, васильки тощо, які не потрібно скошувати. Це рішення, які допомагають відновити біорізноманіття і давно активно використовуються в Європі.

Якщо у багатих Німеччині, Швеції, Чехії і навіть Польщі рахують гроші в питанні озеленення міст, то чому ми під час війни засіваємо газони, для догляду за яким потрібні великі людські зусилля?

Сила партнерства між владою, бізнесом та громадськістю стала ключовою для сталого розвитку чеських громад

Дуже важливо, щоб громадські організації розуміли: необхідно не лише критикувати, а й співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Потрібно намагатися будувати партнерства, тому що різний досвід громадських організацій, органів місцевого самоврядування, різні повноваження та грантові можливості – все це можна об’єднати для вирішення проблем. Наприклад, орган місцевого самоврядування та громадська організація, підтримуючи один одного, разом можуть подати грантову заявку на європейське фінансування.

У Чехії це вже вдається зробити, щоб вирішити ті проблемні завдання, з якими вони стикалися.  Наприклад, заводи зі сміттєпереробки вони побудували саме за підтримки Європейського Союзу. Модернізували школи, встановили сонячні станції на котельній та багато іншого.

Коли кажуть, що Європейський Союз сам прийшов і багато що зробив у Польщі і Чехії, це не зовсім так. Не варто сподіватися, що хтось прийде і щось зробить за вас. Ініціатива завжди має йти знизу. Європейські партнери зараз дуже відкриті до України і будуть ще більш відкритими після нашої перемоги. Але, щоб отримати фінансування, потрібно створювати спільні проєкти, вкладати власні кошти для співфінансування. І це допоможе робити наші містечка зручними і комфортними для життя.

У Чехії навіть маленькі міста можуть залучати європейське фінансування. Наприклад, місто Остаповіце (1800 мешканців) останній раз отримало 10 мільйонів євро на реновацію школи, водовідведення та вивезення відходів. Загалом містечку з річним бюджетом у 30 мільйонів крон Євросоюз вже виділив допомоги на реалізацію різних проєктів на 200 мільйонів.

Європейський Союз попри війну продовжує вкладати кошти в Україну. Так, існують певні обмеження на великі інфраструктурні проєкти для таких регіонів, як Запорізька область, через наближеність до бойових дій. Але, ти не менш, Євросоюз багато в чому допомагає. Чимало інвестує через різноманітні програми. Зокрема, велика увага приділяється темі зміни клімату та енергетики.

Тобто ресурс для зеленого відновлення Запоріжжя завдяки нашим партнерам існує. Але, щоб скористатися цими грішми, потрібно забезпечити сталість проєктів та їхню подальшу підтримку. Це можливо, якщо у проєкті об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування, громадських організацій, місцевих спільнот – усіх елементів громади.

Чим може надихнутися Україна з досвіду Чехії?

• Сила партнерства. Тільки співпраця між органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та місцевим соціально відповідальним бізнесом є ключовою для сталого розвитку територій.
• Енергетична незалежність можлива як на рівні великих міст і містечок, так і маленьких сіл. І Україні варто йти цим шляхом.
• Використання зелених природоохоронних рішень. Навіть попри війну важливо впроваджувати зелені технології та екологічні рішення, створювати комфотні екологічно безпечні міста.

Текст – Андрій Вавілов, фото з архіву Тетяни Жавжарової

Зелена економіка в побуті: координаторка Ради відновлення Запоріжжя про досвід поводження з відходами та адаптації до змін клімату в Швеції та Німеччин і

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram !

0

Запорізькі