Вчені з’ясували причину смерті бакланів на Дніпрі

19 березня 2025 р. 18:07

19 березня 2025 р. 18:07

Смерть бакланів, яких містяни спостерігали у березні на узбережжі Дніпра, сталася через зараження птахів інфекційними хворобами, повідомили Держпродспоживслужба та Центр громадського здоров’я. Про інтоксикацію птахів говорять і науковці. Й зауважують: загрози для здоров’я людей на сьогодні немає. А от які причини інтоксикації пернатих –  у матеріалі.

Фахівці Запорізької обласного управління державної продспоживслужби двічі зробили дослідження трьох мертвих бакланів, знайдених на березі в нижньому б’єфі Дніпра. Зокрема, виявили у травній системі великий відсоток зараженості гельмінтами, а також грибковими інфекціями повітроносної системи. Накопичена патогенна мікрофлора спричинила інтоксикацію організмів, що призвело до їхньої загибелі, повідомили фахівці.

“Причина загибелі – це патогенні гриби, відсутність залишків їжі в трупах бакланів. Тобто тварини не харчувалися. Відповідно до їхньої фізіологічної норми вони повинні щоденно з’їдати риби 20% від своєї ваги, тобто якщо середня вага баклана 2,5-4,5 кг, то він повинен з’їдати від 600 до 800 грамів риби. У трупах залишків їжі не було виявлено. Труп виснажені, дистрофія, в них наявність великої кількості гельмінтів.

Масового замору птахів в ареалі Запоріжжя немає, він носить локальний характер, зауважують науковці національного заповідника “Хортиця”. Голод і смерть пернатих пов’язані з екологічною ситуацією, що склалася в нижньому б’єфі Дніпра.

“Ми бачимо, що риба у Дніпрі є, тобто ми не можемо припускати, що голод спричинений через відсутність риби, а також через відсутність води у водосховищі. Скоріш за все це спричинено індивідуальними особливостями птахів, – переконаний в.о. завідувача сектору охорони природи НЗ “Хортиця” Михайло Муленко. – Тобто вік, патогенна мікрофлора, зараженість гельмінтами. І через це деяка частина особин у цих популяціях гине.”

Загибель птаха може статися через його індивідуальні особливості, пояснює Михайло Муленко:

“Він може бути хворий. Він може бути ослаблений через інфекцію. Може, через те, що дуже велика кількість птахів полює поряд, комусь пощастить більше, він вловить рибу, комусь менше, і він не вловить. Це, власне, індивідуальні особливості. Знову ж таки, коли переповнена травна система тими ж гельмінтами, щоб проковтнути рибу, йому треба місце у шлунку. А якщо це місце зайняте гельмінтами, то він цю рибу просто не проковтне. Він рибу вполює, і, вибачаюся, виблює.”

Баклани раніше проживали колоніями на ізольованих островах. Приміром, на тому, що зветься Дубовий, а також сусідніх островах, у зимовий період проживало до 100 тисяч. Таке скупчення утворювались через швидку течію і велику кількість риби. А в акваторії Каховського водосховища баклани масово проживали на Великих та Малих Кучугурах, де були ізольовані водним простором.

“Там тих бакланів ніхто не турбував, тому що на такі острови дуже важкий доступ – як для людей, так і для хижих тварин. Сьогодні на острів Дубовий при низькому рівні води. І хоч і діє заборона, йде дуже велика охочих до гострих вражень, або просто зацікавлених людей, які хочуть подивитися, що таке цей острів, – пояснює Михайло Муленко. – А там розташовані гніздові колонії цього птаха. Але крім людей ще намагаються туди потрапити, створюють небезпеку хижі тварини, собаки, коти. І якщо людей ми ще можемо якось обмежити, то диких тварин не можемо обмежити.”

При турбуванні людьми гніздилищ птахів ця територія для них стає менш привабливою. Вони шукають інші, більш ізольовані, території, наприклад, піщані коси, які утворились у річищі Дніпра після сходу води через підрив Каховської ГЕС. Доступ людей сюди ускладнений. Але при великій щільності птахів на малій території, звісно, відбувається зараження їх різноманітними хворобами та паразитами. Ослаблений інфекцією птах не може повноцінно полювати на рибу. Цьогоріч підрахунок поголів’я бакланів у місті не відбувався, проте під час візуального спостереження науковці зробили висновок, що їхня кількість не зменшилась, а навпаки – збільшилась.

“Це можливо бути пов’язане з тим, що південніше йдуть активні бойові дії,” – припускає пан Муленко.

З метою з’ясування причини загибелі птахів підрозділ Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб 14 березня провів відбір проб води у Дніпрі на токсикологічні показники, а саме пестициди – гербіциди та інсектициди. За результатами лабораторних досліджень, проби води відповідають гігієнічним нормативам якості для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення, затверджених Міністерством охорони здоров’я, повідомили в міському управлінні з питань екологічної безпеки.

Утилізують останків птахів у спеціальній ямі Бекаря на сміттєзвалищі побутових відходів, куди їх звозять працівники комунальної служби «Титан». Вони вже прибрали місця масового перебування людей — міські пляжі та прилеглі до них ділянки берегів.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Запорізькі