вологість:
тиск:
вітер:
"Хлопців витягували прямо з кущів" - боєць запорізької бригади евакуює поранених з "нуля" з перших днів війни (фото)
56-річний Ігор рятує життя побратимам на передовій з початку повномасштабної війни
Позивний Ігоря, який займається евакуацією поранених у складі Запорізької окремої бригади територіальної оборони, - “Пенсія”. Бо має за плечима 56 років життя. Історію бійця розповіли на сторінці бригади у фейсбуці.
“У перший день, як почалося повномасштабне вторгнення, я прийшов до військкомату, а 25 лютого вже був у 114 батальйоні ТрО. У цивільному житті працював водієм, тож мене посадили на вщент розбитого КАМАЗа, на якому я возив БК в сторону Донеччини протягом десь пів року. Ми відремонтували цього КАМАЗа (у 2023 році він згорів на ЛБЗ). Згодом я перейшов у медичний пункт.
Ми беремо участь у транспортуванні на кейсеваках – це транспорт, на якому вивозять поранених безпосередньо з нульової позиції. Це було і на Куп’янщині, і тут ми були на кейсеваках, коротше кажучи, всюди. Це дуже небезпечно, вискакували метрів за п’ятсот від окупантів, і тільки ми виїжджали, по нас починали гатити, особливо на Куп’янщині", - розповідає Ігор.
Усі випадки схожі один на одного, каже боєць. Він евакуює поранених побратимів з поля бою. Каже, що це нелегко, адже їхати треба досить повільно: не більше 20-30 км на годину. Інакше пораненим буде надто боляче на бездоріжжі.
"Спочатку виїжджали без нічників, підсвічували собі тільки ліхтариком. І хлопці орієнтувалися на цей ліхтарик. Бачили, що там якийсь ліхтарик скаче по полях, на нього й орієнтувалися.
Хлопців витягували прямо з кущів. Тільки завантажився, від'їжджаєш, і по тобі відразу приліт, а ти на акселератор натискаєш на повну. Війна є війна, нічого хорошого тут немає. Ми й на позиції ходили, і взагалі брали участь усюди.
Отримуєш команду, скочив у машину, газ на повну і по полях поїхав, дорогу ми вже більш-менш знали, бо коли хлопців вивозиш, дивишся, де можна найбезпечніше проскочити, швидше проскочити", - ділиться Ігор.
Військовий каже: попри вік йому більше важко не фізично, а морально.
"Хочеться вже додому. Вже четвертий рік, усі дуже втомилися, морально важко, саме не фізично, незважаючи на мої 56 років, а морально важко. У мене онук, 13 років, захворів на рак крові, зараз в Охматдиті лікуються. Бажаю йому здоров’я, одужання. Хай щастить всім!”, - каже Ігор.
Раніше ми розповідали про прикордонника з Гуляйполя, який врятував поранених побратимів у тяжкому бою на Харківщині .

Новини рубріки

На вулицях Запоріжжя з'явились плакати з жіночим поглядом на війну - фото
04 квітня 2025 р. 20:24

Не відвертайтесь: у Запоріжжі зі школярами обговорили правила спілкування з ветеранами війни
04 квітня 2025 р. 20:24

Аномальне літо в Україні – синоптики попередили про «кліматичний удар»
04 квітня 2025 р. 19:30