“Азовсталь”, полон та повернення на фронт: зустріч “Байди” та бійця “Азову”

12 травня 2025 р. 18:08

12 травня 2025 р. 18:08

Центр ветеранського розвитку влаштував зустріч хлопців та дівчат з юнацького руху “Байда” із захисником “Азовсталі” Геннадієм Харченком у “Незламному хабі “Хортицький”. Військовослужбовець з позивним Терегеря розповів юним байдівцям, як обороняв “Азовсталь”, пережив 2 роки ворожого полону, повернувся та продовжує боронити Україну . А організував спілкування Центр ветеранського розвитку. Більше — у матеріалі.

Історик, перекладач та економіст за фахом, директор магазину з продажу електроніки. Геннадій Харченко на захист батьківщини став ще 2014 у складі 55 Запорізької окремої артбригади. З початком повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь, захищав “Азовсталь”. Каже: попри брак інформації, знали, що буде полон, чули, що йдуть перемовини із залученням міжнародних організацій та лідерів.

“Були готові виконувати свої зобов’язання до кінця. Але отримали наказ організовано склали зброю, і 16 травня, безпосередньо я, вийшов з Азовсталі, – згадує Геннадій Харченко. – Спочатку евакуювали важкопоранених хлопців, а потім вже організовано, по бункерам, виходили ми. Склали зброю, зустрічалися з представниками нашого ГУРу, нам обіцяли скоре повернення, почесний полон, і потім нас відвозили на місця, де ми відбували своє заслання. Я не можу назвати це покаранням, бо ми не кримінальні злочинці, ми захищали свою батьківщину і воювали виключно у правовому полі.”

Через 4 місяці полону свобода не настала. Геннадій розумів, що про повернення додому думати поки зарано. Разом з ним у полоні були побратими-азовці, які мали поранення та важкі травми. Ув’язнення затягнулося. А умови перебування важко було назвати почесним полоном, каже Геннадій.

“У Мордора досить сталий вже досвід утримання у місцях позбавлення волі, тому постійно наше місце перебування змінювалось. Кілька місяців – і нас перевозили або в нову колонію, або в нову тюрму, або в новий слідчий ізолятор, – розповідає “Терегеря”. – Щоб було максимально важко відстежити місце нашого перебування, щоб нам було якомога важче адаптуватися до знаходження, і щоб постійно не мали сталий контакт з одним і тим самим середовищем.”

Росіяни намагались створити повний інформаційний вакуум для українських полонених. За 2 роки полону Геннадієві тільки кілька разів вдалося поговорити з мамою по телефону, але це швидше виняток, каже чоловік.

“Спочатку ні. Родичі не знали, де ми. Єдина можливість була – коли знімався якийсь пропагандистський матеріал. Якось потрапити в об’єктив камери і таким чином аби дізналися родичі, що живі чи ні, – згадує герой. – Так само під час вибуху на бараці в Оленівці була інформація, хто поранений, хто загинув. Але через 2 роки стала з’являтися можливість через волонтерів писати листи за участі посередників, давати знати, хто хоч живий, хто хоч де знаходиться і хто приблизно в якому стані.”

Так на момент теракту в Оленівці Геннадій перебував саме в тому бараці. Він отримав поранення та опіки. Його доправили до реабілітаційного центру, але фактично медичної допомоги не надали, згадує він. 19 жовтня 2024 року став днем визволення з полону. Напередодні Геннадій дізнався, що потрапив до списків на обмін полоненими.

“Нас викликали до медичного пункту на обстеження, чи не маємо ми якихось слідів катувань чи побиття. Ми здогадалися, що це мабуть з приводу обміну. І дійсно так сталося, кілька хлопців з нашого бараку, …це була Макіївська колонія. Вивезли нас спочатку на територію Білорусі, а вже потім звідки на територію України.”

За пів години після обміну Геннадій нарешті зміг почути голос матері в телефоні. Це був справжній вибух щирих, радісних емоцій, згадує чоловік. А після реабілітації Геннадій повернувся у стрій та наразі продовжує службу в “Азові”.

Свою історію чоловік розповів учасникам молодіжного руху “Байда” під час зустрічі, організованій Центром ветеранського розвитку. Головне, каже захисник, що хотілось донести молодим людям – ворог підступний та жорстокий, про це варто пам’ятати та бути готовими давати йому гідну відсіч.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Запорізькі