Від 19 років суворого режиму до довічного: окупанти засудили цілу родину з Мелітополя за тероризм

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Від 19 років суворого режиму до довічного: окупанти засудили цілу родину з Мелітополя за тероризм

04 червня 2025 р. 17:52

04 червня 2025 р. 17:52

Мешканця Мелітополя Артема Мурдида окупанти засудили до довічного, його матері та дружині дали по 19 та 20 років за фейковим звинуваченням у тероризмі

Всіх трьох звинуватили за статтями КК РФ, які зазвичай використовують для фабрикацій: тероризм, незаконний обіг вибухових речовин, створення терористичного співтовариства та замах на вбивство.

Вирок російського суду отримали:
• Артем Мурдид — довічне ув’язнення.
• Анна Мурдид (мати) — 19 років колонії суворого режиму.
• Анна Вошкодер (громадянська дружина) — 20 років колонії суворого режиму.

У чому їх звинувачують:

Окупаційні «слідчі» стверджують, що:
• з 5 по 15 червня 2022 року Артем нібито встановив контакт із співробітником СБУ та вступив у «терористичну групу»;
• упродовж червня 2022 року він «спостерігав» за мелітопольською залізницею;
• 7 липня 2022 року виготовив вибуховий пристрій у гаражі та нібито заклав його під залізничне полотно — але пристрій виявили і знешкодили;
• 23 вересня 2022 року він нібито вчинив підрив вибухівки поблизу дому начальника станції — без жертв;
• 6 грудня 2022 року, за версією слідства, він «підірвав» вибуховий пристрій біля дому так званого голови ВГА — постраждав один чоловік;
• 14 березня 2023 року — вибух під автомобілем директора «Городського транспорту» — одна людина загинула, інша отримала поранення.

Що відомо насправді:
• Свідків — немає.
• Реальні вибухи в цей період не зафіксовані жодними джерелами.
• Затримані — цивільні мешканці, без доступу до зброї чи вибухівки.
• Зізнання, очевидно, були вибиті під тортурами.
• Публічний процес проходив у закритому режимі, без участі незалежних адвокатів чи спостерігачів.

Це — ще один доказ, що російські окупанти використовують фейкові «суди» як інструмент залякування і репресій. Подібні справи не мають нічого спільного з правом чи справедливістю. Вони створюються, щоб демонструвати “роботу ФСБ” на телебаченні та “викривати терористів”, яких самі ж і вигадали.

Україна та міжнародні правозахисні організації вже неодноразово засуджували практику політичних репресій у тимчасово окупованих територіях. Такі справи будуть передані до міжнародних трибуналів після деокупації.