вологість:
тиск:
вітер:
«Він не встиг повернутися додому…»
20 травня небо над Запоріжжям затяглося чорними хмарами, і, здається, саме небо заплакало. У бою поблизу села Гуляйпільське загинув справжній Герой - сержант Андрій Леонідович ЮКІН. Його серце зупинилося там, де земля палає від ворожих снарядів, але душа навіки залишилась із тими, кого він захищав - із Україною.
Що відомо про захисника?
А ндрій народився 17 листопада 1971 року в Дніпродзержинську - місті, де шум заводів і клекіт Дніпра формували характер сильних і мужніх людей. Він був саме таким. Освіта, робота, родина - здавалося, він вибудував спокійне життя, працюючи на ПрАТ «Камет-сталь», де його поважали як змінного майстра і начальника дільниці. Уважний, відповідальний, з добрим словом для кожного - Андрій не ховався за словами, а завжди діяв.
Але коли над рідною землею зависла тінь війни, він зробив те, що роблять справжні чоловіки - став на захист. Без зайвих слів, без роздумів. Бо хіба міг він інакше, знаючи, що за ним - рідний дім, його дружина, донька, сини, стара матір, його Дніпродзержинськ, його Україна?
Він не встиг повернутися додому. Його чекали - з надією, зі сльозами, з тривогою, що з кожним днем ставала дедалі важчою. І тепер залишився біль, мовчання і пам’ять. Така глибока, така нестерпна.
Серце громади Кам’янського обливається жалем. Кам’янська міська рада, виконавчий комітет і кожен, хто знав Андрія, схиляють голови в скорботі. Ми втрачаємо найкращих. Тих, хто не чекав, коли прийде хтось інший, а сам вийшов на рубіж боротьби - заради нас, заради майбутнього наших дітей.
«Андрія ми не забудемо. Кожна весна з болем нагадуватиме про нього. Кожен вільний подих буде його подвигом. Ти - не просто ім’я на гранітній плиті. Ти - Герой, який житиме в серці народу», - написали працівники міської ради.
Доземний уклін тобі, воїне. Вічна пам’ять і слава.

Новини рубріки

Пануватиме спека без краплі дощу – якої погоди чекати запоріжцям 7 та 8 червня
06 червня 2025 р. 20:30