Більше ніж книгарня: як Ілона Усик створила у Запоріжжі «Енеїду» – простір книг, кави і творчості

26 червня 2025 р. 19:23

26 червня 2025 р. 19:23

Книги, кава і спільнота у місті, де щодня звучать сирени. У прифронтовому Запоріжжі з’явилася нова книгарня-кав’ярня «Енеїда». Новий заклад для поціновувачів літератури з допомогою державного гранту відкрила жителька Запоріжжя Ілона Усик. Вона мріяла про власний культурний простір, де можна відпочити, поговорити про літературу, знайти розуміння, і врешті створила його сама.

Детальніше про шлях Ілони Усик і відкриття книгарні-кав’ярні «Енеїда» – у матеріалі «Першого Запорізького».

Від роботи на «Мотор Січ» – до власного книжкового клубу: як інженерку за освітою змінила любов до літератури

У прифронтовому Запоріжжі, попри війну, невпевненість і регулярні повітряні тривоги, з’явився новий культурний простір – книгарня-кав’ярня «Енеїда», яку нещодавно відкрила жителька міста Ілона Усик. Вона отримала державний грант урядової програми «Власна справа» і вклала його у створення місця, де можна купити книжку, випити кави, долучитись до книжкового клубу або арт-зустрічі.

Ілона не завжди професійно займалася книжками й кавою, але читання полюбила ще з дитинства. За освітою вона – інженер якості стандартизації та сертифікації, випускниця університету «Запорізька політехніка». Після закінчення вишу працевлаштувалася на «Мотор Січ» у відділ технічного контролю, де пропрацювала чотири роки, поки не потрапила під скорочення. Ілона з усмішкою згадує той період, але визнає: саме тоді вона відчула, що хоче чогось іншого.

Наступною зупинкою стала робота на виробництві. Досвід, ділиться Ілона, був цікавим: лазерне різання по фанері, виготовлення прикрас, декору для флористів і кондитерів. Але через економію і нестачу персоналу довелося виконувати одразу декілька ролей: менеджерки, бухгалтерки і логістки. Втома й бажання змін підштовхнули до пошуків нового. Так Ілона потрапила у сферу ІТ: працювала фахівчинею з управління персоналом, а згодом  рекрутеркою. З початком повномасштабної війни її життя знову змінилося.

«Після 24 лютого, як і багато хто, я просто випала з життя. Близько пів року була в глибокій депресії. Здавалося, нічого не має сенсу, – згадує Ілона. – Тоді мене врятувала поезія. Я писала і видавала свої вірші самвидавом, через Instagram. Це тримало мене на плаву. Мрія про щось своє, тепле, де можна говорити про книги, про життя, почала поступово визрівати».

Першим кроком до мрії стало створення книжкового клубу, який Ілона почала проводити у місцевих бібліотеках. Це був її спосіб відновити живе спілкування, знайти однодумців і обговорювати сучасну українську літературу. Проте згодом вона зіткнулася з обмеженнями комунальних закладів. Не можна було повноцінно рекламувати події, а головне – у бібліотеках бракувало саме тих книг, які хотіла обговорювати спільнота.

«Я приходила з ідеєю: давайте прочитаємо ось цю новинку, а мені казали, що її навіть у фонді немає. Мене це дуже розчарувало, – розповідає Ілона. – Саме в той момент я почула від них фразу, яка стала поштовхом: «Якби у вас була своя книгарня, там би вам і було вигідно проводити книжкові клуби».

Ідея власної книгарні, яка раніше здавалася примарною, раптом набула чітких обрисів. Ілона почала шукати можливості.

Книгарня-кав’ярня «Енеїда» – новий простір культурних подій: як державний грант допоміг втілити мрію

Про державну програму «Власна справа», яка надає підприємцям гранти на створення або розвиток бізнесу, Ілона Усик вперше дізналася ще у 2023 році. Спробувала самотужки подати заявку, але зіткнулася з складнощами із бізнес-планом та нерозумінням податкових нюансів. Послуги фахівців тоді коштували понад 10 тисяч гривень, і вона вирішила відкласти спробу.

Та на початку 2024 року, коли війна продовжувалася, а бажання створити простір тільки зміцнювалося, Ілона повернулася до цієї ідеї. В одному з телеграм-чатів на тему жіночого підприємництва познайомилась з економісткою, яка погодилася допомогти за розумну плату. Разом вони оформили заявку, доопрацювали її і пройшли співбесіду. Вже у березні прийшла відповідь: грант у розмірі 150 тисяч гривень схвалено.

«Я отримала листа, де було написало: «Вітаємо!» І просто сіла на дивані. Все всередині обвалилося. Це був момент радості і паніки водночас. Наступного ранку я вже дзвонила ріелтору», – згадує Ілона.

Почався новий етап – пошук приміщення. Це виявилося непростим завданням: багато об’єктів були занадто дорогими за вартістю оренди, вимагали одразу великих вкладень або мали проблемних орендодавців. У якийсь момент їй здавалося, що все розвалиться – грант є, а місця немає. Ілона щодня обходила Олександрівський район пішки, оглядала кожну вивіску «Оренда». Врешті-решт знайшла ідеальний варіант, затишне приміщення з хорошими умовами.

«Енеїда» – це більше ніж просто книгарня чи кафе. Тут можна не лише купити книжку, а й випити кави, а також стати учасником цікавих подій: долучитися до літературного клубу, прийти на поетичну виставу, арт-зустріч чи камерну подію. На книжкових полицях закладу – сучасна українська література, художня література, історична проза, книжки про війну та історію, дитячі видання, фентезі-романи.

«Я не хотіла робити просто чергову кав’ярню. «Енеїда» – це не про те, щоб зайти, взяти собі лате і побігти. Це про те, щоб сісти, відпочити, почитати, поговорити. Простір має бути таким, щоб хотілося повертатися», – розповідає власниця.

Окрім книжок і кави, «Енеїда» стала майданчиком для комунікації. Ілона розповідає, що на відкриття прийшло стільки людей, що не всім вистачило стільців. Письменники дарували свої книги, дехто просто приходив поговорити.

«Було багато незнайомих облич, і це найприємніше – значить, заклад вже має свою атмосферу», – згадує Ілона.

Створювати життя у прифронтовому місті: як «Енеїда» втілює запорізький дух

Для Ілони принципово було залишитися в Запоріжжі. Вона з родини, члени якої поколіннями жили в цьому місті. Її прадід п’ять разів тікав із полону, щоб повернутися додому. У цьому, каже вона, коріння, любов і впертість.

«Я завжди знала: навіть якщо доведеться виїхати, у мене вже буде досвід. Але зараз я маю бути тут. Хтось має створювати життя навіть у прифронтовому місті. Це мій внесок», – розповідає підприємниця.

Назва «Енеїда» теж символічна. Це натяк і на класичну поему «Енеїда»  Івана Котляревського, і на козацьку витримку, і на запорізький дух.

«Спочатку думала назвати заклад «Світлиця», але потім зрозуміла, що «Енеїда» – коротко, запам’ятовується, і в ньому є вся історія», – згадує Ілона.

Ілона відверта у своїх порадах: не все було легко. Траплялися помилки з оформленням документів, а підрядники зіпсували вивіску та доставляли меблі без інструкцій, як їх складати. Все це підприємниця називає корисним досвідом.

«Читайте договори. Не бійтеся питати порад. Спілкуйтеся з тими, хто вже щось відкрив. Обирайте уважно підрядників, банк, економіста», – радить Ілона.

У майбутньому вона мріє про інклюзивний вхід, нове обладнання, краще освітлення.

Ілона не шкодує, що відкрила бізнес саме тут, у Запоріжжі. Це її місто, її люди, її земля. «Я так себе тримала за думку, що прадід п’ять разів утікав, і все сюди. Значить це місце має значення. Ми вкорінені тут. І я вірю, що все буде добре», – ділиться Ілона Усик.

Книгарню-кав’ярню «Енеїда» можна знайти на вулиці Поштовій, 27/29. Інформацію про заходи, нові надходження книжок та вартість послуг можна дізнатися на сторінці в Instagram .

Текст – Анастасія Заводюк, фото авторки та з архіву Ілони Усик

• Захоплення, яке перетворилося у бізнес: як Наталія Вороновська з Маріуполя створила власну майстерню інтер’єрних свічок у Запоріжжі
• Релокували підприємство з-під обстрілів: як завод «Оріхівсільмаш» відродив виробництво сільгосптехніки в Запоріжжі

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram !

0

Запорізькі