вологість:
тиск:
вітер:
Архітектура, що лікувала рани - як у Запоріжжі з'явилася одна з найкрасивіших шкіл міста (фото)
28 червня 2025 р. 18:34
28 червня 2025 р. 18:34
Як народжувалася одна з найкрасивіших шкіл Запоріжжя — і чому про неї варто знати
Сьогодні школу №71 на бульварі Марії Примаченко часто називають однією з найкрасивіших у Запоріжжі. Та мало хто знає, що її поява була справжньою боротьбою — і з бюрократією, і з дефіцитом кадрів, і з наслідками війни. Про це розповіли на сторінці "Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя" у фейсбуці.
У післявоєнні роки радянська система шкільного будівництва переживала стрімкі зміни. Спочатку для Запоріжжя затвердили типовий проєкт архітекторів Леоніда Асса та Олександра Гінцберга — його родзинкою була можливість будувати школу поетапно.
Та коли у 1953-му держава зобов’язала одразу включати спортзал і актову залу, виявилося, що проєкт застарів.
Головні інститути — харківський «Укрміськбудпроєкт» і московський «Гіпропрос» — не встигали переробити креслення. Тим часом терміни підтискали: міська влада твердо вирішила, що учні мають піти до нової школи вже у вересні 1954-го. І саме тоді на сцену вийшла запорізька проєктна організація, яка досі вважалася другорядною.
Архітектор Садрі Шарафутдінов і інженер Олександр Ді-Паоло взяли довоєнний проєкт школи Миколи Вавировського і ґрунтовно його переробили.
Їхня версія була настільки сучасною, що її окремо погоджували як новий типовий проєкт у союзному Держбуді.
Роботу запорізьких фахівців високо оцінили — а от харківські проєктувальники не поспішали брати її за основу. Тож міськвиконком буквально змусив їх погодитися: важливо було не звітувати, а реально збудувати школу в строк.
Так у 1954 році й з’явилася школа №71, яка й досі вважається архітектурною окрасою міста.
Та ця історія — не лише про проєкти й накази. Її автори були людьми, яким довелося пройти крізь пекло Другої світової війни.
Доля авторів адаптованого типового проєкту, Садрі Шарафутдінова та інженера Олександра Ді-Паоло, дуже співзвучна нашому часу. Обидва брали участь у Другій світовій війні та винесли звідти страждання, душевні і фізичні травми.
Садрі Шарафутдінов з листопада 1942 р. по березень 1943 р. служив в окремій штрафній роті на посаді агітатора (вочевидь, дуже небезпечна позиція у таких підрозділах). У березні 1943 р. під час пішого наступу він був важко поранений у голову, внаслідок чого втратив око.
Після війни працював архітектором у Львові, згодом перевівся до Запоріжжя, де став визнаним майстром шкільного будівництва.
Раніше ми писали, що у Запоріжжі в несподіваному місці виявили десятки старовинних єврейських надгробків. Їх знайшов відомий краєзнавець Костянтин Антонець в районі Калантирівки (частина Шевченківського району) .
Джерело: zprz.city
Новини рубріки
90% общественных организаций Запорожской области не отчитались о потраченных средствах (фото)
28 червня 2025 р. 19:25
