Мелітопольський експеримент залишився без продовження, чому українці досі без компенсацій

17 липня 2025 р. 14:11

17 липня 2025 р. 14:11

Наприкінці 2023 року в Мелітополі успішно провели перший експеримент із дистанційного обстеження зруйнованого житла на тимчасово непідконтрольній території. Навіть видали перші житлові сертифікати.

Про це пише портал Дейком.

Однак через рік після цього прориву українці, які втратили домівки на ТОТ, як і раніше залишаються без системних компенсацій. Держава має технологію, має досвід, але не має політичної волі для масштабування рішення.

Дистанційне обстеження житла: технологія працює, але не для всіх

Постановою Кабміну від 7 липня 2025 року в Україні нарешті з'явилася можливість дистанційного обстеження зруйнованого житла. Місцеві комісії отримали право використовувати супутникові знімки, дрони, свідчення рятувальників та очевидців для фіксації руйнувань там, де фізично потрапити неможливо через небезпеку.

Цей механізм — справжній прорив для мешканців прифронтових територій Сумщини, Донеччини та інших регіонів активних бойових дій. Завдяки дистанційному обстеженню люди нарешті можуть отримати житлові сертифікати і використати їх для придбання нового помешкання або як часткову компенсацію.

Однак цей революційний підхід досі не поширюється на тимчасово непідконтрольні території. Там навіть процедури немає — не кажучи вже про реальну можливість отримати компенсацію.

Компенсації за зруйноване житло: коли технологія є, а рішення — немає

Мелітопольський експеримент наприкінці 2023 року довів: дистанційне обстеження житла на ТОТ — це не фантастика, а реальність. Факт руйнування вдалося зафіксувати навіть на непідконтрольній території, і навіть видати перші житлові сертифікати.

Але на цьому все й зупинилося. Чому успішний досвід не тиражується на інші регіони? Причини прозаїчні: вартість супутникових знімків, згортання фінансування від міжнародних партнерів, зокрема USAID, та складна категорія людей, житло яких не зруйноване, але залишилося недоступним на непідконтрольній territory.

Парадокс ситуації полягає в тому, що політична воля нібито є — президент давав доручення розробити механізм компенсацій, профільне міністерство публічно заявляло про розробку методології. Але фактично жодного системного рішення уряд досі не ухвалив.

Програма «єВідновлення»: справедливість лише для частини громадян

Сьогодні діюча програма «єВідновлення» охоплює лише ті регіони, де можливо фізично зафіксувати руйнування. Для територій, де тривають бойові дії або відсутній контроль з боку української держави, компенсації залишаються недосяжною мрією.

Така ситуація породжує глибоку несправедливість. Громадяни, які втратили житло через війну, мають однакове право на відшкодування — незалежно від того, де це житло розташоване. Вони вже пережили вимушене переселення, втрату стабільності. І тепер, у спробі відновити хоча б частину свого життя, стикаються з глухою стіною бюрократії.

Тимчасово непідконтрольні території: чому держава зупинилася на половині шляху

Кожна зруйнована домівка — це не просто цегла і бетон. Це світлини на стінах, голоси дітей у коридорах, запах вечері на кухні. Для сотень тисяч українців житло на тимчасово непідконтрольних територіях залишилось болючим спогадом — символом раптової втрати та змушеної втечі.

Питання відновлення житла — це не лише матеріальний аспект. Це акт відновлення гідності, визнання болю, крок до психологічного зцілення. Без справедливої компенсації повернення до нормального життя для багатьох переселенців залишається недосяжним.

Мелітопольський експеримент показав: технічно це можливо. Питання полягає лише в політичній рішучості та фінансах. Доки держава не зробить наступний крок, тисячі українців залишатимуться заручниками бюрократичної нерішучості, чекаючи справедливості, яка має прийти вже сьогодні.

Запорізькі