Металургія у воєнний час: адаптація, інвестиції та підготовка до відновлення

26 липня 2025 р. 19:20

26 липня 2025 р. 19:20

У першому півріччі 2025 року випуск сталі в Україні знизився на 4,9%

І хоча ці цифри здаються тривожними, це менше, ніж очікувалося: наприкінці 2024 року аналітики GMK Center прогнозували падіння до 9%. На перший погляд, така динаміка може створювати враження кризи в галузі, яка ще півтора десятиліття тому була опорою економіки.

Проте, як розповідають експерти GMK Center , реальна картина складніша — українська металургія адаптується, підвищує продуктивність і готується до нового витка розвитку після завершення війни.

До 2014 року в Україні працювало 12 металургійних комбінатів із сукупною потужністю 42 мільйони тонн сталі на рік. Через бойові дії та окупацію частини територій галузь зазнала серйозних втрат: наразі залишилося шість підприємств, із яких функціонують лише п’ять. Загальний обсяг наявних виробничих потужностей скоротився до 16,5 млн тонн.

Попри це, виробництво не зупинилось — навпаки, існуючі підприємства демонструють високе завантаження, що свідчить про їхню адаптацію до нових умов.

Так, наприклад, завод «Інтерпайп», що спеціалізується на залізничній продукції, працює на повну потужність — 100%.

Війна змусила компанії переглянути внутрішні процеси: зросла увага до енергоощадних технологій, участі працівників у покращеннях і стратегічних інвестицій.

Так, у Ferrexpo ще з 2017 року діє «Банк ідей» — платформа для пропозицій від співробітників. За цей час понад тисяча людей подали свої ініціативи, і вже реалізовано понад 500 проєктів.

На «Запоріжсталі» в рамках подібної ініціативи торік модернізували холодний прокатний цех, що дасть щорічну економію в понад 2 мільйони гривень.

Група «Метінвест» у 2024 році виділила $17 мільйонів на проєкти енергоефективності, що на 50% більше порівняно з попереднім роком. До 2030 року компанія планує забезпечувати до половини своїх енергопотреб за рахунок власних джерел генерації.

«Запоріжсталь» вже отримала підтвердження відповідності системи енергоменеджменту міжнародному стандарту ISO 50001:2018, а цьогоріч має інвестувати ще 75 мільйонів гривень у модернізацію обладнання ТЕЦ. Загалом у 2025 році обсяг капітальних інвестицій підприємства зросте на 17%.

Ці кроки мають не лише економічний, а й екологічний ефект: зменшення енергоспоживання веде до скорочення викидів парникових газів. Компанія Ferrexpo втретє поспіль потрапила до списку Europe’s Climate Leaders, укладеного Financial Times та Statista.

«Інтерпайп» також тримає курс на оновлення — інвестиції у фінішні лінії дозволили освоїти нові сегменти, зокрема виробництво труб із преміальними з’єднаннями та коліс для швидкісного транспорту.

«Каметсталь» у 2025 році реалізує 114 інвестиційних проєктів загальною вартістю 2,5 млрд гривень. Це має посилити конкурентоздатність і відкрити нові канали збуту.

Окрім оптимізації витрат, українські виробники дедалі більше уваги приділяють розширенню продуктових ліній. «Інтерпайп» із початку повномасштабної війни представив понад 250 нових типів труб — переважно для галузей, де потрібні спеціалізовані рішення: машинобудування, будівництво, енергетика.

Компанія також готує інвестицію у $120 млн для розширення виробництва залізничних коліс та осей — це стратегічно важливий напрям, у якому вона вже є глобальним гравцем.

«Запоріжсталь» у 2024 році додала до асортименту шість нових видів продукції, включно з листом для вагонобудування та профільними трубами. У 2022–2023 роках підприємство випустило ще 22 нові позиції — і продовжує роботу над оновленням лінійки.

Ferrexpo нарощує обсяги DR-окатків — ключового матеріалу для «зеленої» сталевої промисловості. Торік виробництво цієї сировини досягло рекордного обсягу — майже пів мільйона тонн.

Незважаючи на виклики, українська металургія залишається рушієм інвестицій. За підсумками 2024 року підприємства галузі збільшили капіталовкладення на 8,3%, досягнувши $650 млн.

Це становить майже п’яту частину загальних інвестицій у промисловість країни. У перспективі гравці ринку розраховують не лише зберегти статус великих інвесторів, а й створити приклади вдалих проєктів, які зможуть привабити капітал до України після війни.

Про серйозність намірів свідчать нові масштабні проєкти. Наприклад, «Інтерпайп» анонсував розширення електросталеплавильного комплексу для випуску плоского прокату.

Йдеться про інвестицію в $1 млрд, що дозволить виробляти низьковуглецеву сталь зі значно нижчими викидами, відповідно до найкращих світових стандартів. Це зміцнює позиції компанії як флагмана декарбонізації в регіоні.

Дніпровський металургійний завод (ДМЗ) також планує масштабну реконструкцію. Заплановано демонтаж двох доменних печей і трьох конвертерів, що перебувають у простої, з подальшим запуском електропечі. Це дозволить налагодити в Україні екологічне виробництво фасонного прокату для майбутньої відбудови країни.

Ferrexpo працює над проєктом спорудження DRI-модуля, який дозволить виробляти гарячебрикетоване залізо — сировину, що користується попитом у глобальній електропечній металургії.

«Метінвест» розглядає можливість будівництва двох DRI-модулів загальною потужністю 5 млн тонн, а також запуск електропечей на заводах «Каметсталь» і «Запоріжсталь».

На «Каметсталі» також планують модернізувати машини безперервного лиття, щоб виробляти напівфабрикати для подальшого прокатного виробництва.

Ці проєкти демонструють не лише прагнення до модернізації, а й амбіції зробити Україну важливою ланкою у глобальному ланцюгу виробництва низьковуглецевої сталі.

У 2024 році 64% експорту української сталі припало на країни ЄС, і українські компанії глибоко інтегровані у європейські виробничі ланцюги. Це означає, що вони стикаються з тими самими викликами, що і європейські виробники: низька маржа, висока вартість енергії, зростання імпорту з дешевих ринків.

Починаючи з 2022 року, чимало компаній у Європі не витримали нових умов і припинили виробництво. Серед них — ADI (Італія), Liberty Ostrava (Чехія), Liberty Galați (Румунія), Liberty Dunaújváros (Угорщина).

Особливо складна ситуація спостерігається у Центрально-Східній Європі, де сьогодні залишилися лише два великі інтегровані заводи: US Steel Košice у Словаччині та ArcelorMittal Dąbrowa Górnicza у Польщі.

Для збереження виробництва влади країн ЄС активно надають підтримку. У 2023 році європейські сталеві компанії отримали компенсації за вуглецеві витрати на електроенергію на суму €4 млрд. Додаткові субсидії на енергетичні витрати для промисловості оцінюються у €5–7 млрд.

Безкоштовні квоти на викиди часто покривають реальні обсяги викидів, а їх продаж приносить прибуток. Держави також забезпечують пільгові кредити для модернізації та енергоефективності. Загальна сума заявлених грантів від урядів країн ЄС та Великої Британії сягнула €15 млрд.

На цьому тлі українські металургійні підприємства, які продовжують працювати в умовах війни, не отримують жодної державної підтримки. Попри це, вони зберігають виробництво, робочі місця та демонструють здатність конкурувати з європейськими гравцями.

Металургійна галузь не лише тримає економіку, а й виконує соціальну місію. У 2023 році чотири найбільші підприємства ГМК сплатили до бюджетів 32,4 млрд грн — це на 36% більше, ніж у 2022-му. За останні п’ять років сума податків і зборів сягнула 190 млрд грн (близько $6,2 млрд).

Особливе значення має підтримка ветеранів. Компанії активно допомагають мобілізованим працівникам і їхнім родинам адаптуватися після повернення з фронту. Ці програми почали впроваджуватися ще з 2014 року і суттєво розширилися у 2022–2023 роках.

У «Інтерпайпі» з 2014 року діє Патронатна служба — спеціальний підрозділ, що опікується мобілізованими, ветеранами, родинами полеглих, зниклих безвісти і полонених.

З початку повномасштабної війни понад тисяча співробітників отримали координаторів, які супроводжують їх під час служби та допомагають із реінтеграцією після повернення.

«Метінвест» у жовтні 2023 року запустив повноцінну програму підтримки демобілізованих, що базується на принципах відповідальності, справедливості та системності. Допомога надається як внутрішнім працівникам, так і ветеранам, які шукають роботу після служби.

На «АрселорМіттал Кривий Ріг» діє комплексна програма соціально-психологічної допомоги для учасників бойових дій та їхніх родин, яка включає медичну, інформаційну, адміністративну підтримку та додаткове страхування для ветеранів.

У Ferrexpo програма підтримки ветеранів існує з 2014 року і була оновлена у 2023-му. Вона передбачає системний підхід до вирішення проблем, з якими стикаються демобілізовані працівники.

Попри втрати кадрів через міграцію і мобілізацію, гірничо-металургійна галузь активно шукає способи зберегти й розвинути кадровий потенціал. Навіть у складних умовах війни компанії переглядають рівень заробітних плат, а також використовують можливість бронювання співробітників як одну з конкурентних переваг.

Водночас підприємства інвестують у професійний розвиток: пропонують як базову підготовку без досвіду, так і навчання новим професіям чи здобуття вищої освіти.

У компанії «Інтерпайп» працівники можуть безкоштовно отримати диплом бакалавра або магістра за технічними спеціальностями на базі Українського державного університету науки і технологій.

Крім того, компанія приймає на роботу кандидатів без необхідного досвіду — з подальшим навчанням на виробництві за обраною ліцензованою програмою. Діючі співробітники можуть пройти підготовку за суміжною спеціальністю.

«Метінвест» також фінансує навчання персоналу, включно з вищою освітою. Це дає змогу отримати нову професію або підвищити кваліфікацію без відриву від виробництва.

На підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює власний навчальний центр — Університет ArcelorMittal в Україні, який має ліцензію на підготовку за понад 350 професіями.

Крім того, на території заводу функціонує тренінг-центр з питань безпеки праці, а також онлайн-платформа AMU 360, яка відкриває доступ до широкого спектру освітніх програм.

Більшість компаній галузі співпрацюють із навчальними закладами, допомагаючи готувати кадри ще на рівні шкіл, технікумів і вишів.

«Інтерпайп» з 2019 року інвестує у технічну освіту в Дніпрі та регіоні. Компанія облаштовує сучасні лабораторії, майстерні та навчальні кабінети. Зокрема, у школах створено 12 кабінетів праці та лабораторій мехатроніки.

Також модернізовано майстерню ПТУ №2, де готують операторів верстатів з ЧПК за програмою, адаптованою під потреби виробництва. Дві лабораторії мехатроніки з’явилися в НТУ «Дніпровська політехніка».

У 2021 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» запустив ініціативу дуальної освіти «Нова фабрика», яка продовжує діяти і в умовах війни. Проєкт вже охопив три навчальні хвилі, а кількість партнерських освітніх установ сягнула 13.

Компанія також запровадила першу в Україні онлайн-практику для робітничих професій, яка у 2024 році охопила понад 2000 студентів з різних регіонів.

«Метінвест» заснував власний університет — «Метінвест-Політехніка», перший приватний вищий навчальний заклад гірничо-металургійного спрямування. З 2022 року понад 1080 студентів розпочали навчання, а ще понад 4300 слухачів пройшли курси підвищення кваліфікації.

Для ветеранів діє спеціальна програма безкоштовного здобуття вищої освіти — вступ відбувається без іспитів, лише за результатами онлайн-співбесіди. У 2023 році студентами стали 26 ветеранів, серед яких були працівники компанії та оборонці «Азовсталі».

Зниження виробництва не варто сприймати як сигнал занепаду галузі. Воно є логічним наслідком втрати окремих активів і переходу до ефективніших виробничих моделей. Металургія України вже довела свою здатність вистояти — тепер вона формує основу для майбутнього економічного прориву.

Зелена трансформація, виробництво нішевих продуктів і глибша інтеграція в європейський ринок — саме в цьому вбачають свій шлях металурги. І саме реалізація поточних проєктів доводить: галузь не лише витримає всі випробування, а й стане основою відновлення та зростання України.

Раніше ми писали, що Метінвест запустив програму для майбутніх творців відбудови України

Запорізькі