Енергетичні рішення в умовах воєнного часу: як Запоріжжя та Одеса адаптуються до відключення світла

21 серпня 2025 р. 10:15

21 серпня 2025 р. 10:15

Запоріжжя та Одеса – два прифронтових міста, які стали прикладами стійкості під час обстрілів критичної інфраструктури. Російські окупанти робили і продовжують робити все можливе, щоб зруйнувати мирне життя і чинити психологічний тиск на цивільне населення. Досвід проживання в умовах, коли світла не було подекуди по кілька діб, змотивували обидві громади знайти ефективні рішення, які стабільно забезпечують електроенергією заклади соціального захисту населення, лікарні, школи, дитячі садки та об’єкти бізнесу в умовах регулярних обстрілів і допомагають жителям громад бути стійкими до викликів воєнного часу.

У спільному матеріалі «Перший Запорізький» та Informer.od.ua розповідають про деякі ефективні енергетичні рішення, які вже працюють в умовах воєнного часу та відключення світла і дозволяють працювати соціальній інфраструктурі, навчальним закладам та бізнесу.

Навчання і світло: яке рішення одеський університет знайшов на час відключень електроенергії

Вперше Одеса зіткнулася з тривалими відключеннями світла в 2022 році. Тоді електрики могло не бути по кілька діб. Одним з методів забезпечення світлом стало встановлення сонячних батарей. Чорні плити почали прикрашати дахи як приватних будинків, так і цілих установ. Цим шляхом, зокрема, пішов Південноукраїнський педагогічний університет імені Костянтина Ушинського. Метою встановлення конструкцій було не тільки створення альтернативного джерела на випадок відключень, але й можливість зекономити на витратах на комунальні послуги.

У листопаді 2024 року була проведена тендерна процедура, після якої на даху головного корпусу навчального закладу з’явилася власна сонячна станція потужністю 30 кВт. Гібридний інвертор та акумулятори запасом 21 кВт дозволяють не тільки досягти енергетичної автономії, але й заощаджувати. Так, лише за зимовий період зафіксовано заощадження по оплаті електроенергії в обладнаному корпусі на суму орієнтовно в дев’ять тисяч гривень на місяць.

Сонячні панелі були встановлені за рахунок фондів університету. Кошти зекономили за рахунок витрат на електроенергію, була можливість їх перенаправити. Це – пілотний проєкт, і батареї поки що встановлені тільки на головному корпусі. Однак цей досвід виявився успішним і його планують запровадити на інші, щойно з’явиться така можливість. За попередніми підрахунками, сонячна станція повністю окупиться за два-три роки.

«Головний корпус споживає в денний час близько 10 кВт. Потужності нашої СЕС вистачає на три-чотири години безперервної роботи всього адміністративного корпусу. За півроку роботи сонячних батарей вдалось зекономити на комунальних послугах близько ста тисяч гривень. Коли відбуваються відключення, приміщення автоматично переходить на акумулятори, які встановлені в нашій системі. Ми себе спокійно забезпечуємо електрикою протягом двох-трьох годин. Якщо світло не з’явиться і протягом цього часу, в нас є генератор, від якого заряджаються акумулятори, і ми працюємо далі», – розповів проректор з адміністративно-господарської діяльності ПНПУ ім. Ушинського Юрій Грицюк.

Встановлення сонячних панелей продиктоване для багатьох одеситів не стільки трендом на «зелену енергетику», скільки бажанням мати хоч якесь альтернативне джерело світла. Були періоди, коли електрики не було по кілька діб, коли прогнозували, що далі стане тільки гірше. Але люди адаптувалися, причому не в контексті того, що звикли до існуючого стану речей. Вони роблять так, щоб поточні проблеми якомога менше впливали на їх життя.

Лікують людей і генерують світло: як запорізькі медичні заклади обладнали сонячними станціями

Для Запоріжжя відключення світла (а відтак – обмеження водо- і теплопостачання) внаслідок обстрілів енергетичних об’єктів російською армією є проблемою вкрай болючою та актуальною. Наприклад, протягом 2024 року планові та аварійні графіки погодинних відключень через атаки Росії на енергооб’єкти активно застосовували протягом семи місяців. Після масованих атак по місту жителі деяких багатоповерхових будинків могли залишатися без електропостачання протягом декількох діб. І хоча у 2025 році таких відключень значно менше, минулий досвід навчив громаду готуватися до найгіршого.

Саме тому, як і Одеса, Запоріжжя активно розбудовує власні незалежні і децентралізовані системи генерації, які дозволять забезпечити стабільність та енергетичну незалежність у найскладніші часи. Як розповів голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, щоб підготуватися до відключень світла та майбутнього опалювального сезону, завдяки допомозі міжнародних партнерів на об’єктах критично важливої інфраструктури встановлюють 24 когенераційні установки загальною потужністю до 115 МВт. Крім того, вже готові до роботи на об’єктах життєзабезпечення 24 блочно-модульні котельні та 494 генератори.

Ба більше, у Запоріжжі з допомогою енергії сонця роблять енергонезалежними окремі соціальні об’єкти, щоб мінімізувати залежність від централізованого постачання електроенергії і зменшити навантаження на міський бюджет. На сьогодні на даху однієї міської школи та вже чотирьох лікарень збудували та поступово запустили у роботу автономні сонячні станції з обладнанням для накопичення електроенергії. У травні-липні п’ять СЕС загалом згенерували 65,8 тис. кВт-год і дозволили зекономити майже 650 тисяч гривень бюджетних коштів. Інвестиції в сонячну енергетику працюють: кошти, які раніше витрачали на оплату електроенергії, тепер можна спрямовувати на інші потреби. А робота медичних закладів залишатиметься стабільною навіть в умовах перебоїв енергопостачання.

«Ми говоримо про важкі зими і необхідність бути енергонезалежним. Життя людей, здоров’я, лабораторні дослідження – все це потребує електричної енергії. Тому з гордістю можемо сказати, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами місто покращує енергонезалежність та енергоефективність наших комунальних установ», – зазначила виконувачка обов’язків міської голови, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко під час відкриття однієї з сонячних станцій.

Електростанція на даху одного з центрів первинної медико-санітарної допомоги, що обслуговує близько 60 тисяч жителів району, закриває 70% потреб лікарні. Це означає, що з кожної 1000 кВт-год, які раніше доводилося закуповувати, тепер потрібно оплачувати лише 300 – решту 700 кВт-год забезпечує сонце. У сонячну погоду акумулятори дозволяють накопичувати «зайву» електричну енергію і використовувати її, коли на небі хмари.

«60 тисяч пацієнтів зможуть розраховувати, що в найскладніших умовах цей заклад працюватиме вдень і вночі, надаючи всі необхідні медичні послуги. Відколи ми почали активно впроваджувати політику сонячних електричних станцій, вже згенеровано більше 50 МВт-год електричної енергії. На цьому об’єкті лише за три тижні – більше 6 МВт-год. Окрім економії коштів, ми зменшуємо екологічний вплив на навколишнє середовище. Ми будемо продовжувати цей рух і вдячні, що є громадські організації та донори, які нас в цьому хочуть підтримувати. З місцевого бюджету на будівництво сонячної станції не було витрачено жодної копійки», – поділилась Регіна Харченко.

Заступник директора – начальник управління енергетичного менеджменту та інвестицій департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради Борис Розсоха розповів, що загалом у Запоріжжі до кінця року планують побудувати більше 10 подібних сонячних станцій – не лише на лікарнях, а й на школах і комунальних підприємствах.

«Ми плануємо цього року побудувати близько 2,5 МВт сонячної енергетики. На наступний рік у міста ще більш амбітна ціль – майже 6 МВт додаткової електричної сонячної енергетики», – розповів Борис Розсоха.

Нові станції будуть встановлені не лише у лікарнях, а й у школах та на комунальних підприємствах. В пріоритеті – новозбудовані підземні школи. У цих закладах вентиляційне обладнання має велике споживання електричної енергії і створює значне навантаження на енергосистему, а отже, і на міський бюджет. Встановлення СЕС допоможе суттєво зменшити ці витрати та забезпечити комфортні умови навчання.

Як розповіли в обласній військовій адміністрації, наступним кроком до максимальної енергетичної безпеки у Запоріжжі планують створити мережу накопичувачів енергії – резерв на 35-37 МВ електроенергії –  на випадок блекаутів.

Без світла, але не без надії: як одеський бізнес реагує на енергетичні виклики

Тотальна темрява на вулицях. Дринчання техніки навколо і запах бензину. Люди, які підсвічують собі дорогу ліхтарями. Це не кадри з постапокаліптичного фільму. Це типова картина вечірньої Одеси після обстрілу енергетичної інфраструктури. Хоча, напевно, місто на березі Чорного моря принципово не відрізняється від всіх інших українських мегаполісів, яким росіяни вирішили «вимкнути» світло. І в цих умовах люди та підприємці, які залишаються, шукають можливості продовжувати свою роботу та жити далі.

Кондитерка Аліна Шаповал після повномасштабного вторгнення перебралась з Одеси до Херсона. Тут вона почала заново розвивати свій бізнес: робити тістечка для кав’ярень. Їй вдалось знайти клієнтів в чужому для себе місті, залучити фінансування на розвиток власної справи, навіть знайти співробітників для випікання. І от, є власний цех, вся необхідна техніка. Яка не могла працювати повною мірою через тривалі відключення світла.

Обстріли критичної інфраструктури були одним з найбільш серйозних викликів. Була типовою ситуація, коли світло було за графіком «три години є, шість немає». Рятували генератори, енергозберігаючі установки та бажання зберегти свою справу, попри всі несприятливі обставини. Через це замовлення доводилось брати по мінімуму, щоб приготувати те, що можна.

«У нас гарний генератор, шести літрів бензину вистачає від восьми до десяти годин роботи. Так, бензин доводиться купляти, але він достатньо економний, порівняно з тими, які бувають генератори. Проблема в тому, що він тягнув всього, здається, до 4 кВт. А в нас тільки одна індукційна пічка 3 кВт. Тобто, коли в нашому цеху працювала пічка одна (а загалом їх дві), більше нічого іншого працювати не могло», – згадує Аліна Шаповал.

Влітку в Одесі підіймалась неймовірна спека, після обіду сонце починало світити прямо в цех. Температура в приміщенні подекуди підіймалась до тридцяти градусів, кондиціонер ввімкнути було неможливо, і в таких умовах доводилось працювати. Про холодильники мова не йшла, але продукцію допомогла зберігати морозильна скриня. За рахунок грантового фінансування на обладнання підприємниця змогла закупити техніку, яка зберігає холод до шести годин. Завдяки такому рішенню і вдалось зберегти товар і реалізувати продукцію.

За спостереженнями кондитерки, кількість закритих бізнесів тісно корелювала з тривалими відключеннями світла. Так багато кав’ярень, з якими вона співпрацювала, припиняли свою роботу саме в такі часи. Зберегти власну справу і не влізти в борги за таких обставин допомагає обладнання, чітке планування роботи і бажання працювати. Моральна складова теж має значення: багато хто ламається, коли не знає, чого очікувати далі.

Годувати людей з допомогою енергії сонця: як запорізький бізнес шукає інноваційні рішення для енергоефективності

З аналогічними викликами зіткнувся і запорізький підприємець, директор виробництва «Урожай», засновник мережі «Майстерня пончиків» і мережі їдалень «Кухня» Олексій Пучков. Впоратися з відключеннями світла допомогли дизельні генератори великої потужності, а також власна незалежна система генерації.

Щоб забезпечити електроенергією одну з їдалень мережі «Кухня», наприкінці 2023 року підприємець встановив на даху мережеву сонячну станцію потужністю 18 кВт. Це обладнання дозволяло у світлу пору доби використовувати енергію сонця для власного споживання, в інший час брати електроенергію з мережі.

Як приклад ефективності цього рішення підприємець наводить такі цифри: у червні-липні 2024 року енергія сонця закривала майже 60% потреб закладу, який щомісячно споживає близько 1000 кВт електроенергії. Встановлення станції дозволило працювати під час відключень світла. А зростання вартості електроенергії значно зменшило термін окупності інвестицій в обладнання.

Щоб вивести сонячну станцію на максимальну ефективність, підприємець завдяки підтримці іноземних грантодавців віднедавна придбав додаткове обладнання, що дозволило накопичувати сонячну енергію в акумуляторних батареях, додавши більше маневреності у діяльності підприємства.

«На кухні нашої їдальні зазвичай готують у першій половині дня, тобто найбільша витрата електроенергії відбувається до 12:00 – ще до виходу сонця на найвищу точку на небі. Ми бачили, що у другій половині дня є надлишки сонячної енергії, які просто не використовуються. Грантова підтримка допомогла нам придбати гібридний інвертор і акумуляторну станцію на 30 кВт для накопичення і зберігання енергії. Це дозволило збирати надлишкову енергію сонця і живити наше обладнання вночі або вранці. Зараз бачимо, що оновлена сонячна станція тепер закриває не 60%, а близько 75% наших потреб в електроенергії. Наприклад, у вихідні дні, коли працюють лише холодильники, ми взагалі не споживаємо електроенергію з мережі», – розповідає Олексій Пучков.

У планах підприємця згодом дообладнати станцію додатковими сонячними панелями, щоб зробити цей заклад мережі їдалень «Кухня» повністю незалежним від електричної мережі.

Дизельні генератори великої потужності (100 кВт та 50 кВт) для потреб пекарні «Урожай» – ще одного бізнесу Пучкова – у 2023 році надали Продовольча та сільськогосподарська організація ООН і Всесвітня продовольча програма ООН. На той час Запоріжжя ще не було настільки готовим до відключення світла, як сьогодні, а тому місцевий бізнес зіткнувся з великим викликами.

За словами підприємця, ці потужні електростанції не дозволяють на 100% забезпечити резервним живленням дуже енергоємне хлібобулочне виробництво. Однак у найскладніші часи давали можливість підлаштувати роботу і не зупиняти виробництво поміж чергами відключення світла.

***

В умовах повномасштабної війни, що супроводжується постійними атаками на критичну інфраструктуру, українські міста шукають та знаходять рішення, аби забезпечити безперебійну роботу життєво важливих закладів.

Запоріжжя та Одеса, що перебувають під постійним тиском ворога, демонструють неймовірну стійкість і можуть поділитися успішними кейсами з впровадження альтернативних джерел енергії, які допомагають соціальній інфраструктурі та бізнесу працювати безперебійно, забезпечуючи життєдіяльність міст та підтримуючи незламність духу жителів. Досвід цих міст, які змогли адаптуватися до нових реалій, показує, як завдяки інноваційним та ефективним рішенням комунальні установи, медичні заклади, школи, дитсадки та підприємства продовжують функціонувати навіть в умовах блекауту.

Стаття була підготовлена у співавторстві редакціями «Першого Запорізького» та Informer.od.ua. Текст – Наталя Шевчук, Андрій Вавілов.

0

Запорізькі