26-річний Олександр КАЛАНТАЙ отримав смертельне поранення біля Темирівки

09 вересня 2025 р. 10:14

09 вересня 2025 р. 10:14

29 липня 2025 року став трагічним днем для селища Балабине Запорізького району. Під час виконання бойового завдання загинув молодий воїн - Олександр Калантай. Йому було лише 26 років. Його життя обірвалося на передовій, у боротьбі за свободу і незалежність нашої держави.

С мертельне поранення Олександр отримав поблизу села Темирівка, що на території Гуляйпільської громади. Його терміново доставили до шпиталю спочатку в місті Покровське, а згодом - до Запоріжжя. Проте врятувати життя захисника медикам не вдалося. Війна забрала ще одне молоде серце, сповнене любові до своєї країни та відданості своєму народу.

Вихований на любові до рідної землі

О лександр народився і виріс у селищі Балабине. Тут промайнуло його дитинство - рідний дитсадок, знайомі шкільні коридори, перші друзі. Змалечку він був відкритим, щирим і відповідальним хлопцем. Навчався у Запорізькому ліцеї залізничного транспорту, де здобув фах, що відкрив йому дорогу в трудове життя.

Після навчання Олександр працював на відомому підприємстві «Мотор Січ», але його поклик до служби в армії був сильнішим. Він присвятив три роки службі, здобув бойовий досвід і зміцнив свою рішучість захищати рідну землю.

Свідомий вибір захисника

У жовтні 2024 року Олександр добровільно приєднався до лав оборонців Запорізького напрямку. Це був свідомий крок - він не чекав на повістку, не ховався, не вагався. Як справжній патріот, він зробив вибір, керуючись внутрішнім переконанням: боротися за Батьківщину.

На передовій Олександр був взірцем відваги, витримки та бойового духу. Побратими пам’ятають його як надійного товариша, який завжди був поруч у найскладніші миті.

Людина з великим серцем

Б лизькі, друзі й односельці згадують Олександра як доброго, щирого, світлого хлопця. Він мав багато друзів, любив риболовлю, захоплювався природою, цінував прості радості життя. Його серце було відкритим для всіх - він допомагав, підтримував, був уважним і щирим.

Його доброта та щедрість залишили глибокий слід у серцях тих, хто його знав. Він жив не для себе - він жив для інших.

Вічна пам’ять герою

О лександра Калантая поховали з військовими почестями на Алеї Слави в рідному Балабиному. Багато людей прийшли провести його в останню путь - з квітами, зі сльозами, з вдячністю у серці.

Його ім’я назавжди залишиться в історії громади, у пам’яті побратимів, у серцях тих, заради кого він воював. Його жертовність - це символ мужності, сили духу і незламної любові до Батьківщини.

Герої не вмирають. Вони залишаються з нами - у тиші ранку, у спокої наших домівок, у небі, яке вони захистили.
Слава Герою!

Запорізькі