Три дні дороги крізь пекло: «Пішки», але на колісному кріслі під вибухами

26 грудня 2025 р. 09:26

26 грудня 2025 р. 09:26

С ергій та Ірина йшли з Гуляйполя до блокпоста три довгі дні. Слово «пішки» тут звучить майже іронічно, бо Сергій пересувався під вибухами у кріслі колісному. Половину дороги Ірина штовхала його руками, одна рука, до речі, в неї уже була поранена - російський снаряд розірвався зовсім поруч.

У сумці в них залишилась лише одна скибка хліба. Усе, що знайшли серед руїн власної хати після удару КАБом. І цю скибку вони ділили на триденному шляху до життя.

«У нас дочку вбило… нам було все одно»

К оли цікавилися, чому вони не виїхали раніше - адже евакуація тоді ще працювала, - почули відповідь, яка стискає серце:

«У 2024 році в обстрілі загинула наша донька. Ми не виїжджали до останнього , бо нам вже було все одно. Чоловік без ноги - боявся, що ми будемо нікому не потрібні. А к оли вже почалися сильні прильоти і стало зовсім непереливки, то ми вирішили йти. Три дні добиралися до блокпоста під обстрілами…»

У сумці, яку вони взяли з собою, лише аптечка, документи і та сама «кравчучка». Це все життя, уміщене в кілька кілограмів.

Ірина ридала не про розбиту хату. Вона плакала за донькою, яку рік тому в Гуляйполі вбив російський снаряд.

А ще - про вбитого алабая, собаку, яку донька подарувала їм перед своєю смертю. Пса знайшли на подвір’ї, в розтрощеній будці після удару…

Перші мешканці нового інклюзивного центру

Саме для таких знедолений громадян у Запоріжжі відкрився інклюзивний транзитний центр для евакуйованих. Простір створили з урахуванням потреб людей з інвалідністю та літніх осіб. Проєкт реалізували за підтримки Українського гуманітарного фонду (УГФ) та низки громадських організацій.

Першими й оселилися саме вони – наші земляки-гуляйпільці Сергій та Ірина.

Центр розрахований на 40 людей , з яких п оловина місць - для маломобільних . Тут облаштовано спеціальні меблі, широкі проходи, адаптовану кухню. Перебувати в центрі можна до двох тижнів, але нині ніхто не виганятиме: залишаться стільки, скільки треба, щоб оговтатися. А далі для них підбиратимуть безпечні місця для розселення по всій території України.

Навіщо створені такі центри

Інклюзивний центр - частина проєкту «Support and Assistance for Homeland Evacuation Safe» , координованого гуманітарним центром та громадською організацією «ЙЕС».

Євген Коляда, голова Координаційного гуманітарного центру, наголошує:

«Ми створили простір, де люди можуть бути без додаткового стресу після евакуації. Центр працює і для містян, які постраждали від обстрілів».

Керівник Дніпровського хабу OCHA Альхаді Альбаріді додає:

«Це один із перших сильних кроків до покращення системи евакуації. Сподіваємося, подібні центри з’являться в інших регіонах».

Простір без бар’єрів

Б удівлю відремонтували за п’ять місяців: перепланували кімнати, облаштували санвузли, створили безбар’єрний простір і комфортні умови для проживання.

П опри біль, утрати й виснажливий шлях, Сергій та Ірина сьогодні у безпеці. Вони - не просто перші мешканці центру. Вони - перші, кому цей простір повернув відчуття опори, гідності й людської турботи.

Новий інклюзивний центр у Запоріжжі - це доказ того, що там, де руйнує війна, люди знову будують життя. Там, де лунають вибухи, з’являється простір тепла. І там, де здавалось, немає сил рухатися далі, - знаходиться місце, яке дає шанс почати спочатку.

Це історія – це доказ того, що навіть після найтемнішої ночі обов’язково приходить світло.

Запорізькі