Від ярмарків до революцій: що приховують Площа Свободи та історичні будівлі Запоріжжя (фото)

17 березня 2026 р. 17:58

17 березня 2026 р. 17:58

Історичний центр Запоріжжя: продовження прогулянки Старим містом

Вулиці історичного центру Запоріжжя й далі відкривають маловідомі сторінки минулого. У першій частині ми вже розповідали про маршрут екскурсії Старим містом — від колишнього кладовища Олександрівська до прибуткових будинків, першої електростанції та будівель, пов’язаних із масштабними проєктами ХХ століття .

Цього разу — продовження прогулянки разом із Музеєм архітектури Запоріжжя та істориком Михайлом Мордовським.

Наступні зупинки маршруту — не менш знакові місця, де переплітаються міські легенди, культурне життя і події Української революції.

Однією з ключових точок екскурсії стала Площа Свободи. Сьогодні вона виглядає досить звично, але понад століття тому була центром міського життя. За словами історика, тут регулярно відбувалися ярмарки, а також приїздили луна-парки з атракціонами.

"Це було жваве місце, куди можна було прийти ввечері, покататися на атракціонах і повернутися додому задоволеним", — розповідає Михайло Мордовськой.

На початку ХХ століття площа мала назву Пушкінська, а вже під час подій Української революції вона отримала сучасну назву.

Існує кілька версій її походження. Одна з них пов’язана з постаттю Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурга) — представника австрійської імператорської династії, який підтримував український визвольний рух і очолював підрозділи Українських січових стрільців.

За словами Михайла Мордовського, у 1918 році, після вигнання більшовиків із Олександрівська, саме він міг запропонувати назву "Площа Свободи". Хоча ця версія не має однозначного підтвердження і досі викликає дискусії серед істориків, вона добре вписується в контекст подій того часу.

Тоді ж площа стала місцем важливого об’єднання українських військових сил. Саме тут, за словами історика, відбулася подія, яку можна вважати символічним передвісником Акту Злуки.

"На цій площі зустрілися дві армії. Армія українських січових стрільців (Автро-Угорщина) і армія Української Народної республіки або Запорозький корпус Петра Болбочана. Вони тут об'єднуються, ідуть спільним парадом саме по цій площі, повз Народний дім. Ф актично це сталося за рік до проголошення Злуки в Києві", — розповів історик.

Після цього січові стрільці вирушили далі, а Петро Болбочан саме з Олександрівська розпочав свій відомий Кримський похід — стрімку і на той момент надзвичайно успішну військову операцію.

Поруч із площею розташована одна з найцікавіших і водночас занедбаних будівель — Народний дім. Зведений у 1903 році, він став важливим культурно-просвітницьким центром Олександрівська.

Його створення ініціювали представники Покровського братства та товариства тверезості. У різні роки тут діяли бібліотека, читальня та чайна. Саме в цій будівлі відкрився перший у Запоріжжі кінотеатр, а згодом — і перший музей.

У 1918 році в Народному домі почала працювати "Просвіта", яка займалася популяризацією української культури, літератури та театру. Тут виступали як професійні, так і аматорські трупи.

У 1930-х роках функцію закладу частково змінили — у приміщенні відкрили кінотеатр імені Леніна. Водночас сама будівля зберегла свій зовнішній вигляд майже без змін.

"В принципі, так само вона виглядає і сьогодні. Щоправда, без вікон", — додає історик, натякаючи на нинішній занедбаний стан споруди.

Через дорогу розташована ще одна важлива історична споруда — колишня Земська лікарня, де нині працює обласна дитяча лікарня.

На початку ХХ століття вона вважалася однією з найкраще оснащених у місті. Тут функціонував рентген-кабінет — рідкісне явище для того часу. Його поява була пов’язана не лише з розвитком медицини, а й із практичними потребами.

Поява такого обладнання була продиктована не лише розвитком медицини, а й практичними потребами. Зокрема, у місті траплялися збройні напади, і лікарям потрібно було оперативно знаходити кулі в тілі поранених.

Крім того, на початку ХХ століття рентгену приписували майже "чарівні" лікувальні властивості, тому його використовували і як терапевтичний засіб, хоча з сучасної точки зору такі практики були небезпечними.

У 2009–2012 роках будівлю реконструювали та утеплили. Під час цих робіт було втрачено частину автентичних архітектурних елементів, що змінило первісний вигляд споруди.

Це - лише частина історій, які приховує Старе місто. Попереду — ще більше маловідомих фактів, будівель і міських легенд, про які ми розповімо в наступних публікаціях.

Раніше ми писали про екскурсію Соцмістом з показом будівель у стилі повоєнної неокласики (у народі – "сталінський ампір") та трансформації конструктивістської архітектури у неокласичну .

Зазначимо, що екскурсії, які організує Музей архітектури Запоріжжя і департамент культури і туризму Запорізької міської ради безкоштовні.

Інформація про них з'являється на сторінках музею у соцмережах , тільки треба встигнути зареєструватись - кількість місць обмежена, а охочих багато.

Фото авторки

Запорізькі