Володимир НЕГРИЧ - учитель, який став на захист України

29 квітня 2026 р. 11:43

29 квітня 2026 р. 11:43

Є люди, чия доля тісно переплітається з долею рідної землі. Вони не прагнуть слави, не шукають визнання, але саме їхні вчинки стають прикладом справжньої відданості, мужності та честі. Коли настає вирішальний момент, вони без вагань залишають звичне життя, щоб стати там, де найважче - на захисті Батьківщини.

Саме таким є Володимир Миколайович Негрич - учитель, наставник, воїн, який пройшов крізь випробування війною і повернувся, щоб знову навчати, виховувати й надихати.

Життєвий шлях, загартований працею

В олодимир Миколайович народився 19 серпня 1978 року в селищі Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки, які заклали фундамент майбутнього характеру - витривалого, відповідального і цілеспрямованого.

З 1985 по 1995 рік він навчався в Заболотівській ЗОШ. Після її закінчення продовжив освіту в Івано-Франківському вищому професійному училищі за спеціальністю «бухгалтер-оператор ПК», яке закінчив із відзнакою. Уже тоді було видно: перед нами людина, яка звикла доводити справу до найвищого результату.

Від праці до покликання

С вій трудовий шлях Володимир Миколайович розпочав у Заболотівській лікарні, де працював водієм швидкої допомоги (1996–2000 рр.). Водночас не припиняв навчання - у 1998 році вступив до Прикарпатського інституту ім. В. Стефаника на спеціальність «Фізичне виховання», здобувши у 2003 році кваліфікацію вчителя.

Із 2000 року розпочалася його педагогічна діяльність у рідній школі. Хоча на певний час він змінив освітню сферу, працюючи начальником охорони нафтобази, покликання вчителя перемогло - він повернувся до школи та учнів.

Вчитель, який формує переможців

Б ільше двох десятків років Володимир Негрич присвятив педагогічній діяльності. За цей час він виховав не одне покоління учнів, серед яких - переможці районних та обласних змагань, чемпіони України, кандидати та майстри спорту.

Він має звання старшого вчителя, нагороджений численними грамотами та відзнаками. Його професіоналізм відзначено на Всеукраїнському рівні: перемога в освітньому проєкті «Посилка успіху» від Klitschko Foundation, а також входження до Топ-50 кращих учителів фізичної культури України за версією Global Teacher Prize Ukraine та JuniorZ.

Окрім викладання, він активно розвиває спортивний рух у громаді. Команда Заболотівської громади, до якої він належить, тричі ставала чемпіоном області в конкурсі «Найкраща спортивна громада», а також входила до десятки найкращих в Україні. Під його керівництвом волейбольна команда досягла значних перемог на обласному та Всеукраїнському рівнях.

Воїн за покликом серця

У 2014 році, коли розпочалися бойові дії на Сході України, Володимир Миколайович без вагань став на захист Батьківщини у складі 5-го батальйону «Прикарпаття». Без спеціальної військової підготовки вчитель опинився у самому вирі війни, пройшовши важкі бої на Донеччині.

Цей досвід назавжди змінив його світогляд, загартував характер і ще більше укріпив почуття патріотизму.

Знову в бій: 2022 рік

24 лютого 2022 року стало новим випробуванням. Володимир Миколайович знову став до лав захисників України - цього разу в складі 102 бригади територіальної оборони, де служив командиром відділення.

У перший день повномасштабного вторгнення успішний педагог іде захищати Україну, бо інакше не може, бо вважає своїм святим обов’язком стати до лав захисників. І знову на нього чекав Схід України: Донецька область (важкі бої за села Долина та Краснопілля). Саме тут командир відділення Володимир із позивним «Інструктор» отримав контузію. Проте це не зупиняло його: не шукав собі відтермінувань, госпіталів… А далі наступні важкі бої на передових лініях Харківської та Запорізької областей…

Важкими були будні у Запорізькій області, де обстріли тривали кожен день. Під час вогневої атаки потрібно було копати лінію оборони, бліндажі та бойові точки.

Упродовж всієї служби ротацію бійцям обіцяли кожні три місяці. Потім її «відклали» на невизначений термін. Військові вже намагалися не думати про те, скільки ще воювати в цьому селі чи іншому. Втрати росли, а прикарпатські військові й далі стояли на тих же позиціях, які перебрали від попередників. Коли Володимир Миколайович їхав додому після звільнення, єдиним полегшенням було те, що жодного метра своїх позицій його відділення не віддало ворогу.

Повернення додому і нова місія

П ісля майже півтора року безперервної служби Володимир Миколайович повернувся додому. Демобілізувавшись, він знову став до улюбленої справи - працює заступником директора з виховної роботи Заболотівського ліцею, вчителем фізичної культури та предмета «Захист України».

Людина, яка надихає

О дружений, має дорослого сина. Володимир Миколайович є прикладом справжнього чоловіка, вчителя і громадянина. Його життя - це про відповідальність, відданість своїй справі та любов до Батьківщини.

Чи міг звичайний учитель фізичного виховання з невеликого селища уявити, що стане Героєм для своєї родини, учнів і громади? Можливо, ні. Але своїми вчинками він довів: Герої - серед нас. І вони тихо, без зайвих слів, роблять свою справу - навчають, виховують і захищають.

Марина ГРУШИНСЬКА

Запорізькі