Мешканець Пологівського району подолав понад 30 км на велосипеді, рятуючись від обстрілів (фото, відео)

30 квітня 2026 р. 16:28

30 квітня 2026 р. 16:28

Житель прифронтового села на Пологівщині вирушив до Запоріжжя разом із сусідом після того, як обстріл зруйнував дах його будинку

Після чергового російського обстрілу 66-річний мешканець Пологівського району вирішив залишити село, де майже не залишилося людей. Разом із сусідом він вирушив до Запоріжжя, долаючи десятки кілометрів під загрозою атак дронів.

До транзитного центру в Запоріжжі нещодавно доставили 66-річного Івана Кушину — жителя невеличкого села Червона Криниця на Пологівщині. Про це повідомили на сайті Запорізької обласної державної адміністрації.

Чоловік прожив у рідному селі все своє життя. Його родина переїхала туди зі Львівської області, коли Іванові було лише шість років. Тут він виріс, знайшов роботу, створив сім'ю. Діти вже давно живуть окремо, тому повномасштабне вторгнення він зустрів на самоті.

« Моя сім'я переїхала сюди з Львівської області, коли мені було шість років. Тут я виріс, працював, створив сім'ю. Потім, правда, розлучився. Діти вже дорослі, роз'їхалися хто куди.

Тому проживав я сам і повномасштабне вторгнення зустрів у Червоній Криниці. І вже буквально через тиждень-два після початку війни нас окупанти почали обстрілювати безперервно », — згадує Іван Дмитрович.

Представники Преображенської громади Пологівського району неодноразово умовляли пенсіонера залишити небезпечне місце, однак чоловік понад чотири роки залишався вдома.

Весь цей час він жив без електрики та мобільного зв'язку. До певного часу до села ще привозили хліб і гуманітарну допомогу, але й це тривало недовго.

« Мені здавалося, що нікуди їхати. Зв'язок зник ще після перших російських бомбардувань. Волонтери привозили гуманітарну допомогу. Раз на тиждень доставляли хліб. Але й ті хлібовозки ворог підбивав. Взагалі село маленьке. І на жменьку хат, які там колись були, окупанти, мабуть, по тонні вибухівки скинули », — розповідає пан Іван.

Зрештою вирішальним став момент, коли внаслідок обстрілу в будинку пошкодило дах. Почався дощ, вода полилася зі стелі, і Іван Кушина зрозумів — час їхати. Разом із єдиним сусідом, який також лишався в селі, вони зранку вирушили в дорогу на велосипедах. Подекуди йшли пішки.

« Розірваний дах — це була остання крапля, бо почався дощ і мені довелося бігати з відрами та збирати воду, що текла зі стелі. Тоді й вирішив, що треба йти. Я взяв велосипед, і ми зранку поїхали. Іноді йшли пішки. Бог милував, російські дрони нас не зачепили, було якесь затишшя.

Подолали так більш ніж 30 кілометрів і дісталися Комишувахи. На цьому етапі сусід передумав й повернувся додому. Тепер він там один, хоча жити в селі неможливо. Тільки наші дві хати залишалися більш-менш цілими », — зазначив Іван Кушина.

Отже, понад 30 кілометрів вони подолали разом. Проте у Комишувасі сусід несподівано вирішив повернутися назад. Іван Кушина залишився сам і дочекався маршрутки до Запоріжжя. В обласному центрі він знав лише адресу представників громади — і цього виявилося достатньо.

« Як-то кажуть, язик і до Києва доведе. Запоріжжя — це ж наше місто. Трохи дорогу знав, ще у когось спитав — і доїхав. Потім мене доставили в транзитний центр. Мене зареєстрували.

Добре, що документи мої всі збереглися, тому відновлювати не довелося. Тоді всі необхідні довідки оформили, відновили зв'язок на телефоні, оформили банківську картку. Спеціаліст при мені був завжди », — підкреслив Іван Дмитрович.

У транзитному центрі чоловікові надали окрему кімнату. Також щодня евакуйованим забезпечують гаряче харчування — завдяки співпраці центру з гуманітарними організаціями. Невдовзі Іван Кушина планує переселитися до місця тимчасового проживання — у Запоріжжі або в іншому регіоні країни.

Зазначається, що з початку квітня в транзитному центрі зареєстрували 563 евакуйованих, серед яких 156 маломобільних людей та 59 дітей.

Раніше ми писали, що з Пологівського району Запорізької області евакуювали подружжя

Запорізькі