Світла пам’ять Захиснику України, земляку Артему ЦЕСЬКУ

26 травня 2026 р. 10:08

26 травня 2026 р. 10:08

Гірка звістка знову чорним крилом торкнулася Гуляйпільської громади. У скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, мужнього Захисника України Артема Ігоровича Цеська , чиє життя обірвалося надто рано.

Що відомо про захисника?

Артем народився 29 березня 1992 року в селі Темирівка - на благодатній землі, де минули його дитячі роки, де формувався його характер, де він зростав чесним, відповідальним і щирим юнаком. Тут він закінчив місцеву школу, здобувши перші життєві уроки, які згодом стали міцним фундаментом його незламності та любові до рідної землі.

Обравши шлях служіння Батьківщині, Артем продовжив навчання у Запорізькому військовому ліцеї, а згодом здобув вищу освіту в Запорізькому університеті. Він завжди був людиною честі, внутрішньої дисципліни та глибокої відповідальності за все, що робив.

Добровільний вибір справжнього чоловіка

У лютому 2024 року, коли Україна продовжувала виборювати своє право на свободу і незалежність, Артем без вагань добровільно став до лав захисників. Він не шукав виправдань і не відступав перед труднощами, адже добре розумів: у вирішальний для країни час кожен має зробити свій вибір.

Служачи у складі 91-ї окремої бригади підтримки , Артем брав участь у бойових діях на Донецькому та Дніпропетровському напрямках. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні до останнього подиху.

Серце, яке зупинилося заради України

10 травня 2026 року життя Артема Ігоровича трагічно обірвалося. А 11 травня , під час оперативного лікування у Дніпрі, серце Захисника зупинилося назавжди.

Йому було лише 34. Вік, коли попереду ще стільки планів, мрій, нездійснених задумів, родинного тепла й щасливих моментів. Та війна безжально забирає найкращих - тих, хто без вагань стає на захист рідної землі.

Біль, який не виміряти словами

У непоправній втраті залишилися найдорожчі люди - мама Ольга , тато Ігор , дружина Анжеліка , маленька донечка Мирослава , молодший брат Богдан , який також боронить Україну, а також усі рідні, друзі, побратими й земляки.

Для них Артем був не лише воїном. Він був люблячим сином, турботливим чоловіком, ніжним батьком, надійним братом і вірним другом. Його усмішка, добре серце, щирість і сила духу назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.

Герої не вмирають

« Сил вам, дорога родина, витримати цей непосильний тягар і пережити ці темні часи. Знайте - ви не одні в цьому горі. Нехай його добра посмішка завжди гріє вас із Небес. Віднині він тримає небо над нами. Нехай земля йому буде пухом, а пам'ять про нього - чистою і невичерпною рікою. Ми не кажемо « прощавай » . Ми кажемо: « Дякуємо тобі, Артем, за кожен наш мирний світанок » , - написала класна керівниця захисника Любов Алєксєнцева .

Поховання Артема Ігоровича відбулося у місті Шпола.

Гуляйпільська міська територіальна громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам полеглого Захисника та розділяє невимовний біль і разом з родиною схиляє голови у глибокій скорботі.

Подвиг Артема Цеська назавжди буде вписаний у пам’ять нашої громади та в історію боротьби України за свободу.

Вічна пам’ять, шана і слава земляку-Герою України.

Запорізькі