Починали з трьох столів: як Пологівський ліцей після окупації відновився у Запоріжжі і допомагає захисникам

25 червня 2026 р. 08:57

25 червня 2026 р. 08:57

З окупації — до нового життя у Запоріжжі

У 2022 році Пологівський професійний ліцей був змушений залишити рідне місто через окупацію. До Запоріжжя заклад переїхав фактично без матеріальної бази — лише з колективом та бажанням продовжувати працювати.

Зараз ліцей праціє у приміщенні колишнього запорізького коледжу готельно-ресторанного бізнесу

Заступник директора ліцею Олександр Полянський

"Коли ми переїхали до Запоріжжя у 2022 році, Пологи вже були тимчасово окуповані. Ми починали буквально з нуля. Роботу розпочали в кімнаті площею 14 квадратних метрів, де стояли лише три столи. Не було ні обладнання, ні архівів, ні навчальної бази.

Оснащення збирали завдяки благодійним фондам, партнерам, небайдужим людям. Використовували навіть уживаний посуд та техніку, яку наші майстри ремонтували власноруч", — згадує заступник директора ліцею Олександр Полянський .

У листопаді 2025 року будівля постраждала від ворожої атаки

За його словами, колективу вже не вперше доводиться долати складні виклики.

"Ми ті люди, які завжди можуть почати знову. Так, сьогодні є труднощі, але ми працюємо і рухаємося вперед", — говорить він.

Сьогодні заклад працює у Запоріжжі. Тут навчаються майбутні кухарі-кондитери, електрогазозварники та електромонтери. А ще студенти разом із викладачами щодня готують гарячі обіди для мобільних вогневих груп, які захищають місто.

Майбутні кухарі з Пологівського професійного ліцею

Пологівський професійний ліцей має майже 50-річну історію. Його відкрили у 1976 році, спочатку для підготовки фахівців для місцевого підприємства. Згодом заклад розширив перелік професій, а одним із найуспішніших напрямів став кухар-кондитер.

Такі вишукані страви готують у навчальній майстерні ліцею

"У 2020 році ми увійшли до десятки найкращих ліцеїв за професією кухар-кондитер. А потім був ковід, а далі — повномасштабна війна", — розповідає Олександр Полянський.

Після переїзду колективу довелося буквально збирати ліцей заново.

"Роботу починали в кімнаті площею 14 квадратних метрів, де стояли лише три столи. Оснащення збирали завдяки благодійним фондам і партнерам. Використовували вживаний посуд і техніку, яку майстри ремонтували власноруч", — згадує заступник директора.

Навчальна кухня Пологівського професійного ліцею облаштована у підвальному приміщенні, яке слугує укриттям

Зараз у закладі навчається 251 учень. Понад половина з них — внутрішньо переміщені особи.

Методистка ліцею Людмила Данилова працює у закладі з 1982 року. За її словами, після переїзду колектив фактично став однією великою спільнотою людей, які пережили однаковий досвід.

Методистка ліцею Людмила Данилова

"Ми самі переселенці. Більшість педагогів — пологівці, внутрішньо переміщені особи. І наші здобувачі освіти теж в основному ВПО. Ми прекрасно розуміємо один одного і ставимося до дітей як до своїх власних" , — говорить вона.

Окремою частиною життя ліцею стало волонтерство. Студенти кухарських груп не просто відпрацьовують професійні навички — вони готують їжу для українських військових.

Щодня у навчальній майстерні кипить робота: готують перші страви, другі страви, салати, випічку.

Майстер виробничого навчання Алла Михайлівна працює у професії вже 42 роки. За цей час вона навчила не одне покоління кухарів та кондитерів і зізнається: жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

Алла Михайлівна передає досвід майбутнім кухарям

"42 роки працюю майстром виробничого навчання. І знаєте, мені не набридло. Треба когось навчити, треба передати свої знання. Я ніколи не розчаруюся в цій професії. Тут завжди можна вигадати щось нове, навчитися чогось нового. Навіть коли якихось продуктів бракує, все одно шукаєш рішення, експериментуєш", — говорить викладачка.

Особливо тепло вона відгукується про нинішніх учнів:

"Не дивлячись на війну, це дуже розумні діти. Вони все схоплюють буквально з першої секунди. Якщо раніше треба було показати два-три рази, то зараз показав один раз — і вже можеш відходити, вони все зрозуміли. Можливо, війна вплинула на них так, що вони швидше дорослішають. Але це справді гарні діти, і працювати з ними дуже цікаво".

Так готується обід для тих, хто захищає місто

Щодня у навчальній кухні готують десятки літрів супів, другі страви, випічку та салати для захисників.

"Щодня це близько 20 літрів супу, 10–12 кілограмів другої страви, випічка, салати. Намагаємося придумувати різне, щоб були і вітаміни, і повноцінне харчування. До роботи постійно залучаємо учнів. Хтось чистить овочі, хтось допомагає з підготовкою продуктів, хтось уже виконує складніші операції. Діти мають вчитися, бо війна закінчиться, а професія кухаря залишиться потрібною завжди", — каже Алла Михайлівна.

У таких ємностях доставляють гарячі обіди

За словами Олександра Полянського, для ліцею такі обіди мають одразу дві цілі:

"По-перше, діти проходять практику. Комплексний обід — це не просто перша і друга страва. Це і випічка, і хлібобулочні вироби, і салати. А друге — це виховання. Вони знають, для кого вони це роблять, стараються, хочуть, щоб нашим захисникам було смачно".

Окрім щоденних обідів, ліцей також готує випічку для військових. До Великодня учні та викладачі передали понад 700 кілограмів продукції для п’яти бригад.

"Починалося все дуже просто — з пиріжків. У когось воює син, у когось чоловік, у когось знайомі на фронті. Так з'явилися перші прохання допомогти. Потім військові почали рекомендувати нас один одному. Сьогодні ми вже регулярно готуємо гарячі обіди для мобільних вогневих груп, які захищають небо над Запоріжжям. І для нас це не просто волонтерство, а частина нашої роботи та нашої відповідальності", - каже Олександр Полянський.

Традиція, що почалася з пиріжків, переросла у постійну допомогу військовим

Серед студентів ліцею — Олександра з Малої Токмачки. Навчання вона розпочала дистанційно ще у 2024 році, а зараз опановує професію кухаря вже очно.

"Мені дуже подобається тут навчатися. Саму професію я обрала тому, що вона мені цікава. А ще хочу стати кондитером. Люблю цю справу і хочу розвиватися далі саме в цьому напрямку", — розповідає дівчина.

Олександра з Малої Токмачки опановує професію кухаря та мріє стати кондитером

Олександра каже, що свідомо обрала саме Пологівський професійний ліцей.

"Мені дуже рекомендували цей заклад. Тут раніше навчалися мої знайомі і багато хорошого розповідали про викладачів та навчання. Тому я вирішила вступати саме сюди. Мені подобається колектив, подобаються викладачі. Добре, що зараз є можливість навчатися очно, працювати на практиці й отримувати справжній досвід" , — говорить вона.

Після дистанційного навчання Олександра продовжила освіту очно

У листопаді 2025 року будівля ліцею у Запоріжжі постраждала від ворожої атаки. У приміщенні сталася пожежа, були пошкоджені вхідна група та кабінети на другому поверсі.

Коридори ліцею після російської атаки у листопаді 2025 року

"Другий поверх дуже постраждав, була пожежа. Але після цього допомагали всі — працівники, учні, батьки. Ми розчищали приміщення, поступово відновлювали те, що було пошкоджено. Попереду ще багато роботи, але ми будемо відновлюватися. Наступного року нашому ліцею виповнюється 50 років, і ми хочемо зустріти цей ювілей працюючим закладом", — каже Олександр Полянський.

Вогонь знищив частину приміщень, але не зупинив роботу закладу

Попри окупацію рідного міста, переїзд, втрату навчальної бази та ворожі удари вже у Запоріжжі, Пологівський професійний ліцей продовжує працювати.

Вивіска ліцею після російської атаки. За нею — майже 50 років історії закладу

Історія ліцею доводить: навіть втративши дім, можна зберегти найголовніше — людей, знання та бажання рухатися вперед.

Фото авторки

Запорізькі