Залізниця була його мрією, дрон – військовою спеціальністю: пам'яті запоріжця Богдана Лисякова

29 липня 2026 р. 09:51

29 липня 2026 р. 09:51

Запоріжець Богдан Лисяков мріяв стати машиністом, але у 2023 році пішов захищати Україну

Йому було лише 23. Попереду – професія, про яку мріяв із дитинства, подорожі, родина, ціле життя. Але коли країна потребувала захисту, Богдан Лисяков став до лав Збройних сил України.

Богдан народився і виріс у Запоріжжі. З дитинства захоплювався залізницею, навчався на Запорізькій дитячій залізниці, згодом закінчив Запорізький ліцей залізничного транспорту.

Працював на Запоріжсталі помічником машиніста тепловоза, паралельно заочно навчався, щоб здійснити свою головну мрію – стати машиністом. Любив читати, майструвати, цікавився технікою, захоплювався комп'ютерними іграми та знаходив час для волонтерства.

«Він був чесний, цілеспрямований, мріяв про поїзди. Хотів отримати професію машиніста, побачити світ. Богдан був дуже відповідальною людиною», – згадує його мама Наталія Блохіна.

У 2023 році Богдан змінив робочу форму на військову. Він став оператором дронів у складі 43-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Куп'янському напрямку. Його технічне мислення допомогло швидко опанувати нову спеціальність, а навички, здобуті за роки захоплення комп'ютерними іграми, стали у пригоді під час керування безпілотниками.

У війську Богдан мав позивний «Студент». Так його називали побратими – за допитливість, прагнення постійно вчитися та швидко опановувати нові знання.

У серпні 2025 року Богдан загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання.

«Вони прибули на позицію, був час їхнього заїзду, і почався дуже сильний обстріл. Спочатку був приліт FPV-дрона, потім це місце накрили всім, чим тільки могли. На жаль, він загинув на бойовій позиції», – розповідає мама Героя.

За мужність і самовідданість Богдан Лисяков посмертно нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

На Запоріжсталі Богдана пам'ятають відповідальним і щирим хлопцем, який віддано ставився до роботи, волонтерив.

«Молодий, талановитий, цікавився багатьма речами, мав великий потенціал. З таким самим завзяттям, як працював, так волонтерив, згодом  і воював. Він вірив, що робить важливу справу. Ми пишаємося нашим колегою, дякуємо йому за захист і завжди будемо пам'ятати Богдана», – говорить машиніст тепловозу УЗТ Максим Політанський.

У Богдана залишилися мама, бабуся, молодша сестра та велика дружна родина, для яких він назавжди залишиться люблячим сином, онуком і братом.

Сьогодні ім'я Богдана Лисякова викарбуване на Меморіалі «Дерево пам'яті» у Запоріжжі – серед імен Героїв, які віддали життя, захищаючи Україну. Це місце нагадує про людей, чиї мрії обірвала війна, але чию мужність і жертовність неможливо забути.

Подвиг Богдана та 86 металургів Запоріжсталі, які віддали життя, захищаючи Україну, назавжди залишиться в нашій пам'яті.

Їхні імена, як і імена полеглих воїнів – працівників інших підприємств Метінвесту, увічнені в Меморіалі Метінвесту: https://metinvest.media/ua/memorial .

Вшануймо їхню мужність, жертовність і світлу пам'ять.

Запорізькі