Втратили чоловіків і опинились у лікарні в Запоріжжі: історія жінок, що вижили після російських атак (відео)

27 серпня 2026 р. 12:09

27 серпня 2026 р. 12:09

Тетяна та Людмила, мешканки Запорізької області, зустрілися вдруге вже в лікарняній палаті  після того, як обидві пережили тяжкі поранення й втратили найрідніших

Тетяна та Людмила жили неподалік одна від одної в Запорізькій області. Колись їхні шляхи вже перетиналися: Людмила працювала медсестрою і доглядала чоловіка Тетяни, коли того оперували через апендицит. Потім життя розвело жінок на роки.

Та війна звела їх знову — тепер уже у Запорізькій обласній клінічній лікарні (ЗОКЛ), де обидві опинилися після тяжких мінно-вибухових поранень. Їхню історію розповіли на сторінці лікарні у соцмережі.

У Тетяни трагедія прийшла ввечері, просто у дворі власного будинку.

« Під вечір у нас був обстріл. Ми з чоловіком знаходилися у дворі. Коли летіло, ми навіть не чули цього. В очах було все чорне-чорне. Я просто вже очумалась, на колінах сиділа і рука переді мною тіліпалася ще.

І чоловік в цю мить із-за хати виходив і впав біля мене. Я вже зрозуміла, що... Два рази він видихнув і все, він був уже неживий. Прожили тридцять років. Він в мене все сам робив, а тепер у мене немає цього зовсім. Ні чоловіка, ні дома, » — згадує жінка.

Разом із чоловіком того дня загинула й вівчарка Варт — пес, який був невідлучно поруч із господарем і залишався біля нього до останнього. А поки Тетяна лежала в лікарні, прийшла ще одна звістка: її будинок згорів дотла.

У Людмили історія не менш страшна. Вона їхала автомобілем із чоловіком до рідного села, коли їх наздогнав ворожий дрон.

« Сталось те, що ми завжди боялися. Нас там догнав дрон. Мабуть, гнався, бо останні Сашині слова були: "Це вже не смішно". Удар. Повертаю голову, дивлюся – машина ззаду горить. І оце що мене спасло, що я ворушилася, і людина прибігла і побачив, що я жива.

В мене ж тут розірване все було. Я думала, зовсім мені руку ампутують. Я кажу: "Чого чоловіка не забираєте?" Я тоді зрозуміла, що трапилося те, що ми боялися. Ми чотири роки прожили. Дуже хороша людина була, і його дуже не вистачає, » — розповіла жінка зі сльозами на очах.

Автомобіль спалахнув, чоловік Людмили загинув на місці, а саму жінку врятували перехожі.

«Я навіть не плакала. В мене, я не знаю, був шок. Болі теж я не чула. Позбігалися всі, вони мені наложили турнікет одразу, і за сорок хвилин вони мене довезли до Кіру, зробили там операцію і привезли мене в Запоріжжя,» — розповідає Людмила.

Лікарі описують стан обох пацієнток як тяжкий.

« Пацієнтка надійшла з травмою верхніх кінцівок. Була травматична ампутація на рівні плечової кістки. Надійшла до палати інтенсивної терапії, де було стабілізовано її стан здоров'я, після чого була поетапно прооперована, » — пояснив Даниїл Добрюха, лікар-ортопед-травматолог ЗОКЛ.

Отже, саме в лікарняних стінах жінки й впізнали одна одну знову. Виявилося, що вони обидві проходять реабілітацію в одному відділенні — масаж, фізкультуру, ерготерапію, заняття з психологом.

« Мені Даша помагає в побуті з усім: які у мене проблеми, які вона може мені підсказать. Голову сушили, волоси вирівнювали, салат робили, » — з теплотою розповідає Людмила про своїх помічників.

А Тетяна, попри біль, не втрачає надії.

« Я мрію, щоб у мене рука начала робить. Я привикла работать, я не можу без роботи. На землі нада ковиряться. Я все життя в селі прожила. Хоч б додому поїхати, скоріш пошкодитися трошки. Я побажаю не падати духом, робьомся. Разом ми переможемо, і все буде добре, » — підсумувала жінка.

Дізнайтеся більшу -  у сюжеті нижче.

Якщо ви або ваші близькі потребуєте кваліфікованої медичної допомоги, звертайтеся до фахівців Запорізької обласної клінічної лікарні за телефоном: (067) 532-85-32.

Раніше ми писали, що у Запоріжжі лікарі провели надскладну операцію колезі у 81 рік і перезапустили серце

Запорізькі