Маки й колоски нагадують про Героїв: у Запоріжжі з'явився новий стінопис (фото)

15 вересня 2026 р. 12:43

15 вересня 2026 р. 12:43

Стінопис з’явився на стіні будівлі у Заводському районі

У Запоріжжі створили новий стінопис, який присвятили пам’яті Героїв. Мурал прикрасив стіну будівлі на перехресті вулиць Мирослава Симчича та Демократичної у Заводському районі.

Про це повідомив Максим Кравчук, голова благодійного фонду «Покоління майбутнього», на своїй сторінці у фейсбуці. За його словами, над створенням роботи працювала авторка Людмила Кирилюк. До появи муралу долучилися БФ «Покоління майбутнього» та ВУТ «Просвіта».

« Новий символ пам'яті з'явився у Запоріжжі. Назавжди в серцях! Героям слава! Авторка: Людмила Кирилюк, » - написав голова благодійного фонду.

На світлинах, оприлюднених у дописі, можна побачити весь процес створення стінопису — від перших елементів до завершеної композиції.

У центрі роботи зображений чорний тризуб. Навколо нього розмістили чотири червоні маки та сім пшеничних колосків, які ніби пробиваються із землі. Нижче художниця додала чорний орнамент, а з обох боків композиції написано "Героям Слава".

Кожен із цих елементів має власне символічне значення. Червоний мак в українській культурі пам’яті пов’язаний із жертвами воєн, а також із героїзмом і стійкістю людей, які загинули за свою країну. З 2014 року цей символ в Україні використовують для відзначення Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який припадає на 8 травня, а також Дня пам’яті захисників України.

Пшеничні колоски теж несуть важливий зміст. Вони традиційно уособлюють українську землю, її родючість, достаток і життєву силу. У меморіальних роботах колосся нагадує і про життя, яке було обірване, але водночас символізує продовження пам’яті та надію на майбутнє.

Особливого значення стінопису додає місце його розташування. Мурал створили на вулиці Мирослава Симчича . Її назву Запоріжжя отримало після рішення міської ради від 29 листопада 2023 року — тоді вулицю Лізи Чайкіної перейменували на честь Мирослава Симчича.

Мирослав Симчич народився на Прикарпатті. До ОУН він приєднався у 1941 році, а з 1943-го був бійцем Української Повстанської Армії. У 1948 році його заарештували та призначили 25 років таборів.

Після звільнення у 1963 році Симчич не залишився на волі назавжди: через п’ять років його знову засудили. Лише у 1985 році він остаточно вийшов з ув’язнення. Загалом Мирослав Симчич провів за ґратами 32 роки, 6 місяців і 3 дні.

Водночас його історія пов’язана і з Запоріжжям. Запорізький краєзнавець та військовий Роман Акбаш зазначав, що після звільнення Мирослав Симчич жив та працював у місті, зокрема на Павло-Кічкасі. Повернення до західної України йому було заборонено.

Саме в Запоріжжі він одружився з Раїсою Мороз, яка працювала на металургійному заводі «Запоріжсталь». На цьому ж підприємстві працював і Мирослав Симчич. У 1994 році він переїхав до Коломиї.

У 2017 році Мирослава Симчича реабілітували. Ще через п’ять років він отримав звання Героя України. Мирослав Васильович помер у січні цього року.

Раніше ми писали, що у Запоріжжі на гуртожитку університету, пошкодженому шахедом, завершили створення муралу

Фото Максим Кравчук

Запорізькі