Навіщо Запоріжжю були потрібні будинки-пропілеї: історія архітектури Соцміста

14 жовтня 2026 р. 07:55

14 жовтня 2026 р. 07:55

Якщо пройтися Соцмістом у Запоріжжі (район проспекту Металургів) , серед звичних житлових будинків можна помітити споруди, які більше нагадують декорації до історичного фільму. Два п’ятиповерхові будинки обабіч проїзду утворюють своєрідні ворота до круглого внутрішнього двору. Їх називають будинками-пропілеями.

Сьогодні це просто житлові будинки, повз які запоріжці проходять у своїх справах. Але майже сто років тому вони були частиною масштабного архітектурного експерименту — створення нового міського середовища для індустріального Запоріжжя.

Що таке будинки-пропілеї?

Пропілеї — це монументальна споруда або композиція, яка оформлює вхід до архітектурного ансамблю. Сам термін походить із давньогрецької архітектури: пропілеї слугували парадним входом до храмових комплексів.

У Запоріжжі цей принцип використали вже у житловій забудові. Два п’ятиповерхові двосекційні будинки розташували з обох боків проїзду в кварталі №3 Соцміста. Разом вони створюють своєрідні ворота, через які відкривається внутрішній простір кварталу. Будинки звели у 1930-х роках.

Тобто слово «пропілеї» тут описує не стільки окремий тип житла, скільки їхню роль у композиції всього кварталу.

Чому їх поставили саме так?

На перший погляд може здатися, що два майже однакові будинки просто випадково опинилися навпроти один одного. Насправді їхнє розташування було частиною задуму архітекторів.

Будинки обрамляють вхід до круглого двору та формують своєрідний перехід із міського простору до внутрішнього простору житлового кварталу. За ними відкривається ансамбль із зеленим двором та круглим будинком.

Тому якщо дивитися на квартал не як на набір окремих будинків, а як на єдину композицію, стає зрозуміло, навіщо були потрібні ці «ворота».

Архітектура тут мала не лише практичну, а й просторову функцію: вона визначала, як людина входить у квартал і що бачить перед собою.

Античність посеред конструктивізму

Особливо цікаво, що будинки-пропілеї не є чистим прикладом конструктивізму.

Конструктивізм 1920–1930-х років робив акцент на функціональності, простих геометричних формах, відсутності зайвого декору. Саме такий підхід став одним із головних напрямів під час створення Соцміста.

Але у 1930-х роках архітектура почала змінюватися. До суворих конструктивістських форм додавалися мотиви класичної та давньої архітектури. У кварталі №3 ці два підходи поєдналися особливо помітно.

Фасади будинків-пропілеїв прикрашені елементами, які нагадують античну архітектуру. Зокрема, в них можна побачити мотиви, пов’язані з гробницею Еврисака — давньоримського пекаря, поховання якого на Аппієвій дорозі відоме своєю незвичайною формою.

Так у звичайному житловому кварталі з’явилися архітектурні деталі, які відсилають до зовсім іншої епохи.

А що таке саме Соцмісто?

Будинки-пропілеї неможливо зрозуміти без кількох слів про сам Соцмісто.

Його почали будувати у 1929 році одночасно з масштабною індустріалізацією Запоріжжя. Місту потрібно було житло для тисяч працівників нових підприємств, а архітектори отримали можливість експериментувати з тим, яким має бути сучасний житловий район.

Проєкт розробляла група архітекторів під керівництвом Віктора Весніна. До роботи над різними частинами Соцміста долучилися, зокрема, Микола Коллі, Георгій Орлов, Віталій Лавров, Ольга Яфа та інші архітектори.

Ідея полягала у створенні не просто набору будинків, а цілісного міського середовища. Тут передбачали житло, дитячі установи, їдальні, медичні заклади, громадські простори та озеленені двори.

Тому квартали Соцміста проєктувалися як цілісні ансамблі.

Місто, де будинки мали взаємодіяти між собою

Саме тут і проявляється головна особливість будинків-пропілеїв.

Вони не повинні були сприйматися окремо від сусідніх споруд. Їхня роль розкривається лише тоді, коли дивишся на весь квартал.

Дослідники архітектури Соцміста звертають увагу, що центральна частина кварталу №3 була сформована навколо великого круглого будинку, а два будинки-пропілеї фактично оформлювали межі ансамблю.

Круглий будинок став своєрідним центром композиції, а будинки-пропілеї — її входом.

Так виникав послідовний маршрут: вулиця ― ворота між двома будинками ― внутрішній двір ― центральна споруда.

Для звичайного житлового будинку така складна композиція може здаватися зайвою. Але для архітекторів Соцміста вона була способом організувати нове міське життя.

Круглий будинок і його «ворота»

Будинки-пропілеї особливо цікаві через своє сусідство з так званим Круглим будинком.

Це одна з найбільш впізнаваних споруд довоєнного Соцміста. Будинок спроєктував архітектор Віталій Лавров. Його незвична форма стала центральним елементом кварталу, а простір навколо нього був організований як єдиний ансамбль.

Тому два будинки по боках проїзду можна сприймати як своєрідну рамку для всього кварталу.

І саме в цьому полягає відповідь на запитання з назви матеріалу: вони були потрібні не тому, що без них не можна було побудувати житло, а тому, що архітектори проєктували квартал як єдиний простір.

Соцмісто змінювалося разом з архітектурою

Цікаво, що сучасний вигляд Соцміста — результат кількох різних етапів будівництва.

Перші споруди були переважно конструктивістськими: прості геометричні форми, плоскі фасади, великі вікна, мінімум декору. Згодом архітектура стала більш декоративною, а в ній з’явилися класичні мотиви.

Особливо помітним цей перехід став у середині 1930-х років. Наприклад, побудовані 1936 року будинки-вставки архітектора Віталія Лаврова поєднали конструктивістські форми з елементами, натхненними давньосхідною архітектурою.

Так Соцмісто поступово перетворювалося з експериментального конструктивістського району на складний архітектурний ансамбль, де поруч існують різні стилістичні рішення.

Що залишилося від архітектурного експерименту?

Соцмісто значно постраждало під час Другої світової війни. Після війни район відбудовували, причому вже в іншій архітектурній стилістиці. Частина нових будівель отримала характерні для того часу декоративні елементи.

Проте довоєнна структура кварталів значною мірою залишилася.

Сьогодні, проходячи повз будинки-пропілеї на проїзді Дружньому, 11, можна побачити не просто два старих житлових будинки. Це частина задуму, в якому архітектори майже сто років тому намагалися вирішити питання: як має виглядати місто майбутнього і як архітектура може організувати повсякденне життя його мешканців.

І, можливо, найцікавіше в цих будинках — саме те, що вони не є самостійними пам’ятками. Їхній сенс стає зрозумілим лише тоді, коли дивишся на них разом із двором, круглим будинком та всім кварталом.

Так дві житлові споруди перетворюються на архітектурні «ворота» в одну з найцікавіших сторінок історії Запоріжжя.

Текст – Анна Левченко

• Вежі над містом: які будинки-башти сформували архітектурний образ Запоріжжя
• Невідома Бабурка: 7 фактів про Хортицький район Запоріжжя

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram !

0

Запорізькі