Захисник-працівник Запоріжсталі Сергій Бережний: «У кожній справі важливо усвідомлювати свою відповідальність і робити те, що мусиш»

27 жовтня 2026 р. 13:36

27 жовтня 2026 р. 13:36

Тридцять років тому Сергій Бережний прийшов у газове господарство Запоріжсталі молодим фахівцем, а в жовтні 2023-го змінив заводську форму на військову

Сергій Бережний народився у 1973 році в Запоріжжі. До роботи в металургії він проходив службу в армії, працював штукатуром і машиністом екскаватора, здобував досвід у сфері газового господарства.

З 1996 року Сергій працював у Запоріжгазі слюсарем з експлуатації та ремонту газового обладнання. До Запоріжсталі прийшов уже досвідченим фахівцем.

Із червня 2002 року працював слюсарем-ремонтником газового цеху, з березня 2011-го – газівником, а згодом – апаратником очищення газу. Історію Сергія розповіли на сторінці Запоріжсталі у фейсбуці.

« Коли запрошували Сергія на роботу в нашу команду, нам був потрібен працівник, який добре знає обладнання та має практичний досвід його експлуатації, ремонту й налагодження. Він повністю виправдав наші очікування.

За роки роботи зарекомендував себе як кваліфікований спеціаліст, який розуміє виробничі процеси та якісно виконує поставлені завдання. Особисто я знаю Сергія Бережного як професіонала, відповідального працівника та людину, на яку можна покластися », – говорить начальник газового цеху Вячеслав Проскура.

Важливою частиною життя Сергія була й громадська діяльність. Протягом 13 років він очолював цеховий комітет профспілкової організації газового цеху. Колеги довіряли йому, а він уважно ставився до їхніх потреб і відстоював інтереси працівників. Його трудові заслуги та громадську діяльність не раз відзначали нагородами комбінату, обласної та міської рад.

Повномасштабне вторгнення росії застало Сергія на нічній зміні. Вранці зателефонувала дружина Олена й розповіла, що бачила над будинком два літаки, а потім чула вибухи в місті. Спочатку не хотілося вірити, що почалася велика війна. Але це була реальність.

У перші тижні вторгнення Сергій брав участь у консервації комбінату. Після звичного виробничого шуму особливо гостро відчувалася тиша промислового майданчика.

« Це був якийсь сюр. Коли вуха звикли до постійного технологічного шуму на проммайданчику, а тут – повна тиша та відсутність працівників. Тоді на комбінат автобусом приїжджали лише близько 15–20 людей на зміну », – згадує Сергій.

Згодом він був серед тих, хто брав активну участь у відновленні роботи підприємства. Хотілося вірити, що повернення до виробничого ритму означає наближення мирного життя. Однак війна тривала.

30 жовтня 2023 року Сергій долучився до лав Збройних сил України, щоб захищати країну.

Сергій потрапив до евакуаційної роти 151-ї окремої механізованої бригади. Спочатку служив механіком-водієм, згодом став сержантом матеріального забезпечення. Нині він – головний сержант, командир першого евакуаційного відділення.

Разом із побратимами Сергій виконує завдання з евакуації та переміщення озброєння і військової техніки. За час служби довелося побувати в різних місцях і працювати в складних умовах. Та найважчі спогади пов’язані не з небезпекою для себе.

« Найважче – це коли втрачаєш побратимів », – коротко говорить Сергій.

Він переконаний: триматися допомагає розуміння власного обов’язку перед країною. За час у війську Сергій побачив різних людей, але, попри всі труднощі, поруч залишаються ті, хто усвідомлює відповідальність за майбутнє України й продовжує боротьбу.

« Кістяк залишається вмотивованих і тих, хто розуміє, що відбувається зараз, і що буде, якщо не опиратися тій чумі, яка прийшла до нас зі сходу », – говорить він.

Навіть на службі Сергій не втрачає зв’язку з металургійною спільнотою. У його батальйоні служить ще один Сергій, працівник Каметсталі. Вони підтримують спілкування, адже досвід роботи на підприємствах Метінвесту об’єднує людей і далеко від звичних робочих місць.

Попри відстань і випробування війни, Сергій мріє про повернення до рідного міста, близьких та звичної роботи.

« Я мешканець Запоріжжя . Тут народився, тут живу й сподіваюся повернутися після закінчення всього цього божевілля. З болем дивлюся, як ворог руйнує наше місто й завод своїми обстрілами. Але вірю, що ми вистоїмо, відбудуємо все зруйноване й повернемося до мирного життя, бо по-іншому не може бути », – говорить Сергій.

На завершення він просить передати привіт колегам із газового цеху, усьому колективу Запоріжсталі та працівникам підприємства, які сьогодні також захищають Україну.

Сергій Бережний залишається частиною команди Запоріжсталі. Колись його обов’язком було забезпечувати надійну роботу газового обладнання, сьогодні – виконувати військові завдання й допомагати побратимам.

У кожній справі він бачить свою відповідальність і продовжує робити те, що мусить робити на своєму місці. А попереду – найважливіше: повернутися додому, до дружини, рідного Запоріжжя та мирного життя.

Колектив Запоріжсталі вдячний усім 1069 працівникам, які боронять країну на фронті, і чекає на їхнє повернення!

Запорізькі