вологість:
тиск:
вітер:
Три покоління однієї родини й досвід війни — на «Молодості» показали фільм «У війни нема дітей»
У Києві на 55-му міжнародному кінофестивалі «Молодість» у межах документального конкурсу представили стрічку «У війни нема дітей» (War Has No Kids). Фільм розповідає реальні історії українських дітей та їхніх родин, які переживають втрати, розлуку й наслідки російської війни. Авторкою ідеї та співрежисеркою стала львів’янка Валерія Никифорець.
Історія родини, в якій війна торкнулася трьох поколінь
Однією з героїнь фільму стала бабуся Зоя, яка пережила Другу світову війну та має офіційний статус дитини війни. Через десятиліття їй знову довелося боротися за близьку людину: разом із донькою Тетяною вона домагалася повернення онука Дениса з російського полону.
Через долю цієї сім’ї автори розкривають зміст назви стрічки. Війна торкнулася трьох поколінь однієї родини, залишивши кожному свій досвід болю та боротьби.
Історії героїв показують, як діти надто рано пізнають страх, втрату й розлуку та як цей досвід може впливати на їхнє подальше життя. Водночас у фільмі йдеться про близькість, взаємну підтримку та надію, яку родини зберігають у найтяжчих обставинах.
Стрічку створено за участі Державного агентства України з питань кіно.
«Щоб за словами “діти війни” люди побачили конкретну дитину»
Валерія Никифорець — письменниця, засновниця благодійного фонду Together та випускниця London Film Academy. Раніше вона здобула титул «Міс Львів», а також була власницею однойменного конкурсу краси.
За словами співрежисерки, задум фільму виріс із її роботи з дітьми у складних життєвих обставинах, якою вона займається з 2010 року.
«Я заснувала благодійний фонд Together, де ми реалізуємо різні проєкти підтримки українських дітей. За ці роки почула стільки історій наших сміливих дітей, які розривають душу, що в якийсь момент зрозуміла: хочу, щоб про них знала не лише я — щоб їх почув світ. Щоб за словами “діти війни” люди побачили конкретну дитину — її характер, мрії, силу, її власний голос», — розповідає Валерія Никифорець.
Вона наголошує, що представляти таку роботу на фестивалі — це водночас відчувати біль через обставини, які зробили її появу необхідною.
«Ми зняли кіно про горе, яке випало на дитячі плечі. Про досвід, який залишиться з ними назавжди й впливатиме на те, якими дорослими вони стануть. Тому радість від визнання нашої роботи неможливо відокремити від болю через те, що взагалі довелося її зробити».
Для авторки участь у «Молодості» — можливість донести історії героїв до ширшої аудиторії та показати, що російська війна робить із дитинством.
«Я бачу велику місію в документуванні цієї війни. Це все мають показувати у школах, щоб знищити будь-яку спробу романтизувати війну», — підсумовує співрежисерка.
Джерело: gylyajpole.city
Новини рубріки
Перші 100 днів оновленого Мінветеранів: працевлаштування, реформа супроводу та нові меморіали
29 жовтня 2026 р. 13:34
Ворог поцілив FPV-дроном про маршрутному таксі в центрі Запоріжжя
29 жовтня 2026 р. 13:16