Створення промислових кластерів із ЄС — шлях до відновлення української металургії

30 жовтня 2026 р. 18:07

30 жовтня 2026 р. 18:07

Як українська металургія виживає під обстрілами та квотами ЄС

Про виклики для української металургії, наслідки нових торговельних обмежень ЄС і шляхи залучення інвестицій для відновлення промисловості розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на «Експортному форумі : вижити попри все», що організувало видання «Українська правда» в Києві.

Подія зібрала представників Євросоюзу, експортерів та уряду, щоб обговорити шляхи експорту продукції в умовах ідеального шторму, можливості державної підтримки експортерів і перспективи скасування торговельних обмежень для українських виробників з боку ЄС. Про повідомили на сайті metinvestholding.com.

Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Потрійний виклик». До дискусії долучилися представники ЄС та українського уряду.

Керівник офісу CEO Метінвесту зазначив, що українська металургія перебуває у вкрай скрутному становищі. Одна з головних проблем — масштабні руйнування підприємств унаслідок російських атак. Лише кілька днів тому Запоріжсталь уп’яте зазнала атаки: по комбінату випустили шість балістичних ракет.

Водночас українські металурги намагаються домовитися з європейськими партнерами про пом’якшення торговельних обмежень — екологічного мита CBAM і нових квот на імпорт української продукції, адже через блокаду чорноморських портів Євросоюз залишається єдиним ринком для збуту залізорудної сировини та металопродукції.

« Ми намагаємося пояснити європейцям: можливо, для України варто зробити виняток? У нас не працюють порти, підприємства зазнають ударів. Єдиний шлях експортувати хоча б щось — руду чи металопрокат — це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших », — сказав Олександр Водовіз.

Він також нагадав про обіцянки щодо торговельних обмежень для України. «30 грудня нам обіцяли, що CBAM не буде, а вже 1 січня його запровадили. Нам обіцяли, що не буде квот, і для України зроблять виняток, але квоти скоротили втричі», — зауважив він.

На думку Олександра Водовіза, під час ухвалення рішень щодо української металургії Євросоюзу варто враховувати обставини, в яких працює галузь, прагнення України до членства в ЄС і готовність українських виробників дотримуватися європейських вимог.

« Україна хоче вступити до Євросоюзу й готова працювати за його правилами. Ми вже звітуємо про викиди CO₂ відповідно до вимог Європи. Тому важливо комплексно підходити до України, враховуючи, що вона перебуває у стані війни та адаптує свою промисловість до європейських стандартів.

Унаслідок російських атак у нас уже зруйновано 60% потужностей із виробництва сталі. Решта 40% не становлять загрози для європейських виробників », — наголосив він.

Зараз українська металургія стикається з двома серйозними викликами: відновленням підприємств, зруйнованих війною, та відтоком працівників із прифронтових міст.

« Ми говоримо про мільярди доларів збитків, завданих війною. Перше питання — де знайти ці гроші? Друге — люди. Ми продовжуємо виплачувати працівникам зарплату, хоча зазнаємо збитків.

Але люди бачать, що заводи не працюють, і виїжджають із Запоріжжя, за 25 кілометрів від якого тривають бої. Це два головні виклики, які ми зараз бачимо. Ми зможемо відновити виробництво, якщо відбудуємо підприємства й знайдемо людей », — зазначив Олександр Водовіз.

Одним зі шляхів залучення інвестицій він назвав створення кластерів за участю України та ЄС, які сприятимуть відновленню української промисловості.

« Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства », — додав Олександр Водовіз.

Водночас європейські вимоги щодо скорочення викидів CO₂ створюють додаткове фінансове навантаження для українських виробників, яким потрібно відновлювати зруйновані потужності й водночас інвестувати в декарбонізацію.

« Ми не вимагаємо преференцій. За 2022-2025 роки Євросоюз виділив €9 млрд десяти найбільшим металургійним підприємствам, щоб вони привели виробництво у відповідність до вимог щодо викидів CO₂.

Тепер від нас вимагають того самого. Але ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах », — наголосив він.

Водночас інтеграцію до ЄС Олександр Водовіз пропонує розглядати в ширшому контексті — як можливість для України залучати фінансування, отримати доступ до технологій і працювати на одному з найпривабливіших ринків світу.

« Бізнес передусім думає про те, як заробляти гроші тут і зараз. Але потрібно дивитися глобально. Без Євросоюзу ми не матимемо доступу до дешевого фінансування, технологій і європейського ринку. Водночас Єврокомісії теж варто дивитися на ситуацію комплексно, а не ухвалювати точкові рішення », — підсумував він.

Запорізькі