«Поша» - Герой, котрий йшов туди, де було найважче

03 листопада 2026 р. 10:57

03 листопада 2026 р. 10:57

2 листопада 2026 року минув рік відтоді, як Надвірнянська громада втратила свого мужнього Захисника - ПОШИВАЙЛА Михайла Сергійовича, жителя міста Надвірна, який віддав своє життя за свободу та незалежність України взагалі й за оборону і захист нашого славного Гуляйполя зокрема.

Михайло народився 4 вересня 1987 року. На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року , не вагаючись ні хвилини, Михайло став на захист нашої неньки України. Він свідомо обрав шлях воїна, шлях честі й відповідальності.

Останній бій Захисника

2 листопада 2025 року , під час виконання бойового завдання на південній околиці міста Гуляйполе Пологівського району Запорізької області ,
старший солдат Михайло Сергійович Пошивайло , навідник 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки
2 батальйону територіальної оборони, загинув смертю хоробрих , захищаючи Батьківщину.

Йому було 38 років .

«Поша» - людина-легенда

П озивний «Поша» знали й поважали. Це було більше, ніж ім’я - це був характер.
Він ішов туди, де найважче, але завжди з холодною головою і гарячим серцем. Його цінували за безстрашність, помножену на розум, за вміння аналізувати, підтримати, знайти вихід навіть із безнадійної ситуації.

Його іронічний, але щирий гумор розряджав найнапруженіші миті, а присутність додавала впевненості побратимам.

Людина, яка жила на повну

М ихайло вмів цінувати життя - і саме тому так люто його захищав.
Він був сином, коханим чоловіком, люблячим татусем, вірним другом і найкращим кумом . У нього були ті, хто чекав, і заради їхнього майбутнього він стояв до кінця.

Вічний Воїн України

В ін віддав найдорожче - власне життя , щоб ми могли жити під мирним небом, щоб наші діти бачили світанки у вільній Україні.
Його загибель - це не просто втрата. Це біль, що пронизує серця рідних, друзів, побратимів і всієї громади.

Пам’ять, що стане нашою силою

М и схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності за подвиг Михайла.
Немає слів, які б могли втамувати біль утрати, але є пам’ять - жива і вічна.

«Пошо» , твій позивний не стане просто рядком у книзі пам’яті. Він буде нагадуванням і паролем для нас, живих - не зупинятися і не забувати ціну свободи .

Вічна пам’ять Герою

Х ай Господь прийме душу Михайла Пошивайла до Свого Царства,
а рідним дарує сили пережити цей невимовний біль.

Нехай твоє ім’я, славний воїне, залишиться у пам’яті вдячних нащадків. Ти – наша гордість, і ми, вдячні гуляйпільці, завжди будемо вдячні тобі за те, що ти зробив. Слава Героям!

Запорізькі