«212 житлових сертифікатів та щомісячна підтримка переселенців»: Володимир Шиш про реалії та роботу

09 листопада 2026 р. 11:29

09 листопада 2026 р. 11:29

Малинівська сільська територіальна громада вже понад чотири роки живе та функціонує в надскладних умовах воєнного стану. Значна частина її території перебуває в тимчасовій окупації, а інша частина охоплена активними бойовими діями. Попри релокацію до Запоріжжя, місцева влада тримає стрій: опікується переселенцями, підтримує військовослужбовців, організовує процес виплати компенсацій за зруйноване майно та опрацьовує кроки для майбутньої відбудови. Про трагічну статистику втрат, життя людей під окупацією, компенсації за програмою «єВідновлення» та турботу про мешканців у екстрених умовах розповідає начальник Малинівської сільської військової адміністрації Володимир ШИШ.

— Володимире Борисовичу, яка наразі ситуація із втратами серед цивільного населення та військовослужбовців у вашій громаді?

— Сільська військова адміністрація не може вести офіційну статистику загиблих цивільних мешканців, оскільки в умовах воєнного стану ми не завжди можемо гарантувати абсолютну надійність, об’єктивність та юридичну відповідність цієї інформації. Для цього існують спеціально уповноважені Державою компетентні органи.

З іншого боку, ми мусимо володіти первинною інформацією про події на території громади, аби унеможливити утворення інформаційного вакууму. Часто це дані, які потребують додаткового офіційного підтвердження — зокрема зі слів свідків, якщо йдеться про окуповані села.

За нашою первинною інформацією, станом на 1 листопада 2026 року від початку повномасштабного вторгнення на території Малинівської громади внаслідок збройної агресії РФ загинуло 28 цивільних осіб. Географія цієї трагедії така:

Щодо військовослужбовців: віддали своє життя за Україну 18 наших захисників (із них 5 — із Малинівки, 5 — із Новозлатополя, 4 — із Любимівки, 2 — із Полтавки та 2 — із Приютного). Ще 18 земляків наразі вважаються зниклими безвісти. Оце така болюча й невтішна статистика.

— Що наразі відбувається на окупованих територіях громади та яка доля людей, які там залишилися?

— Більша частина території громади тимчасово окупована, а інша визначена законодавством як зона активних бойових дій, де цивільного населення взагалі немає. На окупованій території у селах Любимівка та Новозлатопіль постійно мешкають близько 40 осіб (32 та 8 жителів відповідно).

Ці села тривалий час перебували в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення, що вкрай негативно позначилося на становищі цивільних: окупанти фактично використовують людей як «живий щит». Населені пункти повністю ізольовані, особливо Новозлатопіль. Вільне пересування заборонене. Через жорсткі фільтраційні заходи в’їхати чи виїхати звідти (особливо з речами) практично неможливо.

Люди вже п’ятий рік поспіль виживають без електро-, водопостачання, транспортного сполучення та зв'язку, який глушать ворожі РЕБи. Медичну допомогу можна отримати хіба що в смт Більмак, якщо знайдеться спосіб туди дістатися. Підконтрольні окупантам підприємці незаконно відібрали у місцевих торгівлю та завозять товари першої необхідності за «космічними» цінами. На жаль, непоодинокі й випадки насильства з боку російських військових.Напряму вплинути на цю ситуацію на місці ми зараз, на жаль, не можемо.

— Які масштаби руйнувань житлового фонду та як просувається процес оформлення компенсацій за програмою «єВідновлення»?

— До повномасштабного вторгнення у громаді налічувалося 1372 домогосподарства. Для отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно законодавство вимагає, щоб об’єкт був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (діє з 1 січня 2013 року).

У шести підконтрольних Україні селах (Малинівка, Полтавка, Охотниче, Новодарівка, Ольгівське та Левадне) нараховувалося 514 приватних будинків. На початок війни належним чином оформили документи лише 102 власники (19,8%). Завдяки нашій роз’яснювальні роботі під час воєнного стану кількість впорядкованих будинків зросла до 223 (45,7%). Тобто майже 30% мешканців підтвердили право власності вже в умовах війни.

Наша Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації працює безперервно. Для проведення дистанційного обстеження знищених об’єктів ми направляли запити до Міноборони, ДСНС, СБУ, Нацполіції, Держгеокадастру,Наццентру управління та випробувань космічних засобів. Також членам Комісії було надано доступ до ІКС «ДЕЛЬТА» Збройних Сил України.

На сьогодні Комісією сформовано вже 212 житлових сертифікатів для жителів Малинівки, Полтавки та Новодарівки. За 33 із них люди вже реалізували угоди та придбали 26 нових осель: 14 — у Запорізькій області, 5 — у Дніпропетровській, 3 — у Черкаській, та по одній — у Вінницькій, Івано-Франківській, Хмельницькій областях і в Києві.

На жаль, мешканці наших семи сіл, які опинилися в окупації на самому початку вторгнення, поки позбавлені технічної та юридичної можливості подати заяви на компенсацію.

— Як влада підтримує мешканців громади, які стали внутрішньо переміщеними особами?

— У Запоріжжі наразі перебуває 590 родин нашої громади (близько 989 осіб). Здебільшого вони винаймають житло. У місцях тимчасового проживання (гуртожитках та модульному містечку) мешкають 36 родин (69 осіб).

Релокована військова адміністрація тісно співпрацює з міжнародними та українськими благодійними фондами (БО «БФ «Карітас Запоріжжя», БО «БФ «Світ. Україна. Пологи», БО «БФ «САМАРІТЕНЗ ПЕРС УКРАЇНА», GEM, ГО «БФ «На крилах надії Запоріжжя», БО «БФ «Вільне Запоріжжя», БО «БФ «Ти не одна», БО «БФ «Людина в біді» та багатьма іншими). Ми прагнемо щомісяця забезпечувати людей продуктами й гігієнічними наборами.

Крім того, діють місцеві програми підтримки. Цього року одноразову грошову допомогу від громади у розмірі 20 000 грн уже отримали 169 військовослужбовців та членів їхніх родин. Ще 19 мешканців отримали по 20 000 грн на покриття витрат на оперативне хірургічне втручання та лікування важких захворювань.

— Як організовано навчальний процес для дітей громади в евакуації?

— У дистанційному режимі продовжують працювати 2 заклади освіти: Любимівська та Малинівська загальноосвітні школи І–ІІІ ступенів. У них навчаються 146 учнів та працюють 32 педагоги. Географія наших школярів така: 26 дітей перебувають у Запоріжжі та області, 55 — в інших регіонах України, 63 — за кордоном і 2 дитини залишаються на тимчасово окупованій території.

Зважаючи на вимоги освітньої реформи та переміщення учнів, ми змушені оптимізувати мережу: планується перепрофілювати обидві школи у гімназії, а також ліквідувати 2 школи та 4 дитячі садки, які фактично не функціонують. Це дозволить сконцентрувати ресурси та підвищити якість дистанційного навчання.

Також ми активно співпрацюємо з громадами-партнерами. У 2026 році завдяки підтримці Чорнобаївської селищної громади та її очільника Сергія Любивого вдалося оздоровити 38 дітей нашої громади, а також влаштувати двох одиноких жінок похилого віку до геріатричного закладу.

— Яким ви бачите майбутнє Малинівської громади та її відбудову?

— Питання деокупації — складне, але всі ми віримо в Перемогу та чекаємо на повернення додому. Навіть ті люди,чиє житло знищене вщент і хто вже придбав нову домівку в іншому регіоні, мріють ступити на рідну землю,обійняти близьких і провідати могили предків.

Звісно, після звільнення буде довгий шлях розмінування та відбудови. Але сьогодні наше головне завдання — це порятунок людей, збереження їхніх життів, соціальний захист вразливих верств та всебічна підтримка наших воїнів і родин полеглих та зниклих безвісти Героїв.

Запорізькі