Великий Луг після підриву Каховської ГЕС: що відкрили археологи та яким може бути майбутнє території

10 листопада 2026 р. 19:51

10 листопада 2026 р. 19:51

Після руйнування Каховської ГЕС на Запоріжжі з-під води знову відкрилися давні русла Дніпра, острови та піщані коси. На території колишнього водосховища археологи знаходять сліди давніх поселень, старовинні човни та артефакти різних епох. Водночас українські науковці закликають зберегти Великий Луг як унікальну природну й історичну територію та не відбудовувати греблю.

Про це вони розповіли британському виданню The Guardian . «Перший Запорізький» переказує найважливіше з цієї публікації.

Від скіфської кераміки до кораблів XVIII століття: знахідки біля Хортиці

У вересні на острові Хортиця працювала експедиція підводних археологів. Протягом трьох тижнів науковці досліджували акваторію навколо острова, попри близькість до фронту та загрозу російських атак.

Старша наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України Олена Дзнеладзе показала журналістам The Guardian знахідки експедиції. Серед них – бронзовий наконечник із рогу оленя, який могли використовувати для нанесення візерунків на кераміку чи шкіру, ймовірно, скіфський фрагмент кераміки, частина візантійської амфори та якір XVIII століття.

Найвизначнішою знахідкою став добре збережений човен, видовбаний з одного стовбура дерева. Тисячолітнє перебування під водою допомогло йому зберегтися. Це одне з кількох суден, зокрема військових кораблів XVIII століття, виявлених на цій ділянці Дніпра. Наступного дня після розмови з журналістами археологи планували підняти човен із річкового дна.

Хортиця разом із сусідніми островами є природним та історико-культурним заповідником. Острів має особливе значення для української історії, адже відігравав важливу роль у становленні запорозького козацтва. Водночас сліди перебування людей на Хортиці сягають ще доби мезоліту.

Саме звідси починається величезна територія Великого Лугу, яка десятиліттями залишалася затопленою водами Каховського водосховища.

Майбутнє Великого Лугу: зберегти природну територію чи відбудувати греблю

Хортиця розташована на початку Великого Лугу – величезної заплавної території Дніпра площею 2155 квадратних кілометрів. Вона залишалася затопленою від часу спорудження Каховської ГЕС у 1950-х роках до 6 червня 2023 року, коли російські війська підірвали греблю.

Після руйнування дамби Каховське водосховище, об’єм якого становив 18 кубічних кілометрів, почало стрімко втрачати воду. Вона ринула вниз за течією Дніпра, спричинивши масштабну гуманітарну катастрофу. Затопило міста й села на обох берегах річки, зокрема й по обидва боки лінії фронту.

Водночас осушення водосховища відкрило територію, яка десятиліттями перебувала під водою. Колишнє дно почало напрочуд швидко відновлюватися: тут знову з’явилися водно-болотні угіддя, луки та острови. Територія також зберегла численні сліди людської діяльності, що охоплюють тисячі років історії.

На думку українських істориків, археологів, екологів та природоохоронців, Великий Луг має виняткову природну й культурну цінність. Тому вони виступають за надання цій місцевості статусу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Понад 100 українських громадських організацій уже підтримали ініціативу. До ЮНЕСКО надіслали лист про наміри, а Міністерству культури України запропонували співпрацю.

Як зазначає The Guardian, ця позиція має й опонентів. Частина зацікавлених сторін виступає за відновлення Каховської ГЕС і водосховища, зокрема для забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь на півдні України. Невдовзі після руйнування станції уряд започаткував спільний із державною компанією «Укргідроенерго» пілотний проєкт, який мав підготувати підґрунтя для її відбудови після завершення війни.

Натомість українські дослідники наполягають, що відновлену природну територію потрібно зберегти, а греблю не можна відбудовувати.

Археологи досліджують осушене дно Каховського водосховища

Одним із дослідників, які виступають за збереження Великого Лугу, є керівник археологічної експедиції на Хортиці Валерій Нефедов. Ще у 1999 році він виявив у місцевих водах військовий корабель початку XVIII століття. Нині судно експонують у Музеї судноплавства на острові.

Улітку 2023 року Нефедов одним із перших почав досліджувати територію, яка відкрилася після осушення Каховського водосховища. На той час він проходив військову службу на Донеччині й дізнався про руйнування греблі майже одразу.

Археолог ще з 1990-х років виступав за поступовий демонтаж Каховської ГЕС, осушення водосховища та відновлення Великого Лугу з його луками, болотами, очеретяними заростями, чагарниками й піщаними пагорбами. Однак він наголошує, що не такою ціною, як це сталося у 2023 році.

«Першим злочином було саме спорудження греблі. Другим – її підрив», – сказав Нефедов журналістам The Guardian.

Після руйнування Каховської ГЕС археолога запросили до спеціально створеного військового підрозділу, до якого увійшли історики, екологи, науковці та інші фахівці. Їхнім завданням було обстежити дно колишнього водосховища.

За словами Нефедова, територія виявилася небезпечною сірою зоною між українськими та російськими позиціями. Там тривали обстріли, а також діяли російські диверсійні групи. З місця досліджень було видно окуповану Запорізьку атомну електростанцію, де перебували російські військові.

Водночас перед дослідниками відкрився незнаний раніше ландшафт. На місці колишнього водосховища з’явилися давні русла річок, протоки та острови. Науковці побачили залишки поселень, фундаменти будинків і доріг, а також археологічні предмети різних епох – від неоліту до XX століття.

«Було відчуття, ніби ми потрапили на незвідану землю, наче стали першими людьми, які ступили на неї», – розповів археолог.

Дослідження виявили не лише історичні свідчення. На дні колишнього водосховища також знайшли токсичні важкі метали. За їхнім поширенням стежить біолог Павло Олійник, який працює на Хортиці.

Водночас, за його словами, рослинність на осушеній території швидко розростається і може утворити своєрідний «зелений щит». За три роки після руйнування греблі дерева місцями виросли до семи метрів заввишки.

Павло Олійник вважає, що відбудова Каховської ГЕС матиме катастрофічні наслідки для природи.

«Спорудження греблі було екоцидом, її руйнування – теж екоцидом, а третім екоцидом стане її відбудова», – заявив біолог журналістам The Guardian.

Давні поселення, залишки доріг і токсичні метали: які таємниці відкрило осушене дно водосховища

Великий Луг має не лише природну, а й важливу історичну цінність. Найдавніша відома письмова згадка про цю місцевість міститься у працях давньогрецького історика Геродота, який жив у V столітті до нашої ери.

Ця ділянка Дніпра була останньою на північ від Чорного моря, де можна було відносно легко пересуватися суднами. Вище за течією, поблизу Запоріжжя, починалися пороги, які значно ускладнювали судноплавство.

Особливості місцевого рельєфу зробили Великий Луг природним прихистком для козаків. У XVI столітті вони, рятуючись від переслідувань, заснували тут вільне політичне утворення.

Про давню історію цієї території свідчать і археологічні знахідки. У вересні на Хортиці дослідження проводив археолог Анатолій Волков. Неподалік від місця роботи підводної експедиції він розкопував одну з кількох кам’яних споруд доби бронзи.

Попри близькість до лінії фронту та постійну загрозу російських обстрілів, науковець продовжує дослідження. В інтерв’ю The Guardian він наголосив, що археологічні пам’ятки потрібно вивчати та зберігати, поки є така можливість.

«Що більше ми дослідимо та збережемо, то краще», – зазначив Волков.

Після руйнування Каховської ГЕС Дніпро поступово повертається до давнього русла

Після зниження рівня води Каховського водосховища Дніпро поступово повертається до русла, яким протікав до завершення будівництва Каховської ГЕС у 1956 році.

Як зазначає The Guardian, між островом Хортиця та Дніпровською ГЕС у Запоріжжі знову з’явилися скелясті острови й піщані коси. Через зниження рівня води на 6–8 метрів місцевий ландшафт суттєво змінився.

Ці зміни особливо вразили професора української історії Гарвардського університету Сергія Плохія, який виріс у Запоріжжі. У дитинстві він слухав розповіді дідуся про полювання на болотах Великого Лугу до спорудження Каховської ГЕС.

Історик розповів журналістам, що був вражений, коли вперше побачив скелясті виступи колишніх дніпровських порогів, які знову почали відкриватися з-під води. Водночас більшість порогів, розташованих вище за течією, досі залишаються затопленими через Дніпровську ГЕС.

«Я читав про це, знав, що це частина історії, але ніколи раніше не бачив на власні очі. І подумав: що б не сталося з Каховською ГЕС, відбудують її чи ні, я принаймні отримав можливість побачити частину історії, яка існувала, але завжди залишалася прихованою», – поділився Сергій Плохій із The Guardian.

• Колишнє дно Каховського водосховища стало новою ділянкою фронту: Росія намагається просунутися до Запоріжжя
• На дні знищеного Каховського моря виріс величезний ліс: журналісти показали, як на Запоріжжі відроджується Великий Луг

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram !

0

Запорізькі