8,3 бала з 10: Pitchfork написав рецензію на антологію української музики 1970-90-х «Аж гай гуде»

23 жовтня 2024 р. 07:19

23 жовтня 2024 р. 07:19

Американське музичне онлайн-видання Pitchfork опублікувало рецензію на збірку української музики 1970-90-х років «Аж гай гуде». Огляд на антологію написала американська музикознавиця та доцентка кафедри антропології та музики в Бард-коледжі в Нью-Йорку Марія Соневицька. Вона також є авторкою книг «Wild Music: Sound and Sovereignty in Ukraine» та «Tantsi», яка присвячена гурту ВВ.

«Дбайливо підготовлена збірка під назвою “ Even the Forest Hums: Ukrainian Sonic Archives 1971-1996 ” сприймається як звуковий бальзам і нагадування про те, що Україна — це не просто якась периферійна територія. Амбіція цієї музичної антології величезна: відновити, реабілітувати та відсвяткувати експерименти в українській популярній музиці у всій їхній повній і дикій складності», — пише Марія Соневицька .

«Аж гай гуде» — це перша повна збірка української музики , яка записана до та відразу після розпаду СРСР. Збірку випустив незалежний американський лейбл Light in the Attic Records , який зосереджений на збереженні музичної спадщини .

Власник лейблу Метт Салліван разом із українським лейблом Shukai Records працювали над компіляцією протягом п’яти років. Серед артистів, представлених у « Аж гай гуде… » — Кобза, Водограй, Кирило Стеценко, Радіоділо, Світлана Ніаньо, Ігор Цимбровський та інші.

На обкладинці зображена робота Марії Примаченко .

«Примаченко — це приклад художниці, чиї сміливі експерименти — іноді підтримувані радянськими мистецтвознавцями, а іноді пригнічувані — стали частиною складної спадщини сучасного українського суспільства. Ця спроба інтеграції неоднозначної історії відображена і в деяких музичних виборах», — йдеться у рецензії Pitchfork .

Як приклад Марія Соневицька наводить пісню Ой, готуйся, козак, буде марш з втраченого запису живого виступу секстету Шаповала на Донецькому джазовому фестивалі 1976 року — запис, який спершу був знайдений, а потім випущений лейблом Shukai у 2020 році:

«Він вирізняється унікальним тембром радянського електронного органа. Ця композиція перетворює антиімперську й багатовікову українську епічну пісню на, як каже Бардецький, “справжній духовний джаз”, що нагадує “Karma” Фарао Сандерса або “A Love Supreme” Джона Колтрейна».

Авторка рецензії зазначає , що кураторський вибір тяжіє до атмосферності. І якщо ви шукали запальні хіти, то, можливо, замість цього опинитеся на танцмайданчику, похитуючись у такт циклічним хіповим ритмам Er. Jazz (скорочення від «Erotic Jazz») і періодичним соло на флейті.

«Смілива спроба охопити в одній антології чверть століття маловідомої музичної спадщини країни означає, що дехто може сперечатися щодо певних виборів і прогалин. Двохакордний джем “Yarn” (1992), попри використання народного цимбала, є повторюваним; атмосферний трек “Barreras” від музиканта української діаспори в Іспанії Іурі Леха уповільнює темп … Проте широкий обхват антології — від державного фольк-року до диско, екзотики, конкретної музики та джазу в різних його проявах — пропонує захопливе знайомство з масштабом і різноманітністю української музики».

Марія Соневицька пише , що рідкісні та еклектичні пісні цієї антології спростовують зручні стереотипи й мають нагадати нам, що не варто надто легковажно ставитися до дивної сили музики. Навіть повільні, мерехтливі пісні можуть бути актом опору:

«Навіть на перший погляд аполітична танцювальна музика нагадує про людей, які створили цю музику — людей, які відмовилися замовкнути та втратити свою людяність під тиском несправедливих обставин їхнього місця у світі».

Pitchfork — американське музичне онлайн-видання, засноване у 1995 році письменником Райаном Шрайбером як незалежний музичний блог. Сайт здобув популярність завдяки щоденним музичним оглядам, а також регулярно публікує рецензії на перевидання та бокс-сети. Щорічно сайт складає списки найкращих альбомів і пісень року, а також публікує річні огляди та ретроспективи. У 1990-х та 2000-х роках рецензії сайту, незалежно від того, позитивні вони чи негативні, мали значний вплив на формування або руйнування музичних кар’єр.

Джерело

Івано-Франківські