До 2030 року понад 40% вчителів планують залишити професію

18 листопада 2024 р. 20:28

18 листопада 2024 р. 20:28

Громадська спілка “Освіторія” та дослідницька агенція FAMA провели дослідження “Вчителі України: кадровий потенціал”, щоб оцінити поточний стан вчительства та спрогнозувати потребу у вчителях до 2030 року.

Про це “Галці” повідомила “Освіторія”.

Дослідження тривало понад рік, для нього залучили понад 10 000 вчителів та студентів
педагогічних спеціальностей. Серед ключових знахідок – вчителів дедалі меншає і в
містах, і в селах. З початком повномасштабного вторгнення учительський склад
скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів.

Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків – останніх менше у півтора раза. Окрім того, вчителі стають старшими. Середній вік українських педагогів становить 45
років, а понад 30% вчительського складу – педагоги передпенсійного та пенсійного
віку. Більшість педагогів – жінки (86%).

“З професії стрімко вимиваються молоді вчителі до 30 років – за останні роки їх кількість зменшилась більш ніж в 1,6 раза. З 2018 по 2023 рік ми втратили 15 тисяч молодих людей, яких не змогли замінити”,- коментує засновниця Освіторії Зоя Литвин.

Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більша частина студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Через низький престиж професії протягом останніх 6 років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижувався.

Математичне моделювання показало: навіть за наповнення класів відповідно до норм законодавства, до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою. Тільки 47% вчителів задоволені своєю роботою, а абсолютна більшість педагогів – 80% – вважають, що суспільство не цінує їхню працю.

При цьому, вчителі переважно вдоволені стосунками з учнями, колегами та батьками, а головними
демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. Лише 12% задоволені рівнем заробітної плати, а 94% висловились за скорочення бюрократичного навантаження як головного мотиватору.

Учителі продемонстрували високий запит на вдосконалення знань. Найпопулярніші – англійська мова (73%), цифрові навички та запити пов’язані з війною: перша домедична допомога, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та ментальне здоров’я. Окрім того, 43% вчителів визнають, що потребують додаткових знань з української мови, водночас десять із десяти – уникають російської мови, навіть якщо необхідно точніше пояснити матеріал.

“Це дослідження – запрошення всіх освітніх стейкхолдерів до діалогу та до дій на основі реальних даних. Вберегти нашу освіту від занепаду можна лише одним шляхом – через створення умов для вчителів, бо без них жодна освітня реформа чи стратегія не спрацює”, – каже Зоя Литвин.

“По перше, бюрократичне навантаження, яке відволікає від суті професії – навчати
дітей – має піти. Це не потребує додаткових вливань коштів, але значно
розвантажить вчителя. Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але молодь
відлякує не тільки низька платня – а низький престиж та неготовність до реальної
роботи в школі. Шоку введення в професію, який молоді педагоги відчувають у
перший рік, могла б запобігти адекватна підготовка із акцентом на практику, як це
працює в таких освітніх супер державах як Фінляндія. Педагогічна освіта має йти в
ногу з освітніми реформами. Кадровий потенціал у нас є, головна задача – не
втратити його!”, – підсумовує Литвин.

Литвин та її команда презентували дослідження 13 листопада 2024 року серед широкого кола полісмейкерів в галузі освіти, освітніх експертів та управлінців. До обговорення долучились ексміністерка освіти та науки України Лілія Гриневич, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, найкращий вчитель України та один із топ-10 вчителів планети за версією Global Teacher Prize, учитель та виконавчий директор Освітньої фундації “МрійДій” Артур Пройдаков та інші.

Доступний запис онлайн-трансляції. Дослідження також містить аналіз педагогічної когорти, її мотиваторів, потреб у навчанні, ставленні до реформи НУШ, та прогнози щодо кадрових потреб. Ознайомитись із ключовими цифрами на дашборді Power BI та завантажити звіт можна за посиланням.

Івано-Франківські